• плюс величина коштів, отриманих від продажу основних засобів (рядок 2.1 + рядок 2.2 +(-) рядок 2.3 -<+) рядок 2.4 - рядок 2.5 + + рядок 2.6), табл. 5.14;
• мінус намічувані капітальні вкладення (рядок 2.7, табл. 5.14), які потрібні для підтримки в робочому стані діючих виробничих потужностей або уведення в експлуатацію додаткових виробничих потужностей, необхідних для досягнення темпів росту, передбачених у прогнозі: Якщо темпи зростання виробництва вже стабілізувалися і введення нових потужностей не потрібне, капіталовкладення направляються тільки на заміну поточних активів у міру їхнього зносу — витрати на придбання устаткування, будинків і споруд з метою розширення підприємства не здійснюються. Коли точний розрахунок зробити неможливо, капіталовкладення можуть бути прийняті рівними зносу, оскільки, якщо взяти досить довгий період часу (більше п'яти років), величина зносу буде дорівнювати резервам, що вимагаються для заміни поточних активів;
• мінус приріст оборотного капіталу (рядок 2.8, табл. 5.14), який розраховується, виходячи з величини необхідного оборотного капіталу на кожний плановий рік.
Необхідний оборотний капітал у процентному вирахуванні розраховується, виходячи з величини тієї частини виручки від реалізації (розраховуючи на 1 грн.), що направляється на інвестування в оборотний капітал (товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість і т. д.). Він ґрунтується на аналізі потреби підприємства в оборотному капіталі за минулі роки, а також на аналізі типової величини оборотного капіталу на аналогічних підприємствах.
По мірі росту підприємства деяка частина його грошового потоку повинна направлятися на фінансування закупівель товарно-матеріальних запасів і т. д. Ця величина називається потребою підприємства в додатковому оборотному капіталі й розраховується, виходячи із установленого процентного співвідношення від виручки.
Необхідний оборотний капітал являє собою оборотні кошти, які повинно мати підприємство на початок періоду. Його величина розраховується як добуток виручки від реалізації і необхідного оборотного капіталу (у процентному вирахуванні) на планований рік.
Поточний оборотний капітал можна знайти в останньому доступному на дату оцінки балансовому звіті. Величина поточного оборотного капіталу розраховується як різниця між поточними активами й поточними зобов'язаннями.
Величину надлишку (дефіциту) оборотного капіталу можна розрахувати, зіставивши необхідний оборотний капітал і наявні оборотні кошти. У випадку дефіциту оборотного капіталу його варто додати до величини потреби у фінансуванні, оскільки ця величина являє собою кошти, які повинні бути вкладені в підприємство з метою забезпечення його безперебійного функціонування в майбутньому.
• 3) Залишок коштів на початок періоду (рядок 3, табл. 5.14) показує розмір готівки підприємства на початок поточного періоду.
• 4) Накопичена готівка (рядок 4, табл. 5.14) визначається сумою рядків 2,3, табл. 5.14.
Накопичена готівка на кінець періоду розраховується як сума залишку коштів на початок періоду й чистого грошового потоку, сформованого протягом періоду.
• 5) Коефіцієнт поточної (дисконтованої) вартості розраховується на основі обраної ставки дисконту (рядок 5, табл. 5.14).
• 6) Поточна вартість грошових потоків по роках визначається шляхом множення величин чистого грошового потоку кожного року на розрахований коефіцієнт поточної вартості для середини року (рядок 2 х рядок 5, табл. 5.14). Для діючого підприємства величина раніше інвестованих коштів приймається рівною підсумку активу балансу на останню звітну дату, тобто на кінець нульового року, що відображається в моделі дисконтованих грошових потоків по рядку "капіталовкладення" зі знаком мінус. Залишок коштів на початок періоду для нульового року не вказується, накопичена готівка відповідає даним балансу на кінець нульового року.
• 7) Сума поточних вартостей грошових потоків планованого періоду розраховується шляхом підсумовування поточних вартостей грошових потоків за весь планований період, включаючи звітний (нульовий) рік (рядки 6,7, табл. 5.14).
• 8) Залишкова вартість (рядок 8, табл. 5.14) розраховується двома способами: для підприємства, що продовжує виробничу діяльність за межами планованого періоду — як вартість всіх грошових потоків за межами планованого періоду (п років) та визначається наступним чином:
– а) передбачається, що темпи приросту грошового потоку стабілізуються за межами планового періоду (Ш);
– б) грошовий потік першого року після прогнозного періоду ((л + 1)-го року) — (CF) — розраховується як добуток п + 1 грошового потоку останнього року прогнозного періоду (CF) на темп росту (1 + q)
– в) залишкова вартість грошових потоків за межами планованого періоду розраховується як частка від поділу грошових потоків у залишковий період (CF) на різницю між п + 1 ставкою дисконту (г) і темпом приросту грошових потоків (q).
, (5.10)
На основі припущення про продаж підприємства по закінченні планованого періоду залишкова вартість приймається рівною ліквідаційній.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Контролінг процесів господарської діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Робочий формат для аналізу беззбитковості і цільового планування прибутку“ на сторінці 12. Приємного читання.
