Роль Казначейства в управління державним боргом

Казначейська справа

З позиції інвесторів, найбажанішим варіантом є повне, безумовне і своєчасне виконання державою своїх зобов'язань. Однак за умови неспроможності держави через певні причини забезпечити погашення позик і виплат за ними процентів, можуть прийматися рішень щодо новації, уніфікації, конверсії, консолідації, відстрочки погашення боргів або ж анулюванні державного боргу.

Новація - домовленість між позичальником і кредитором щодо заміни зобов'язання по певному фінансовому кредиту іншим зобов'язанням.

Уніфікація позик - об'єднання декількох раніше випущених позик. При цьому облігації та сертифікати раніше випущених позик обмінюються на облігації та сертифікати нової позики.

Конверсія - одностороння зміна доходності позики, коли держава заявляє про зниження для кредиторів дохідності по позиках, отриманих державою.

Консолідація - зміна умов обертання позик в частині терміну їх погашення, тобто рішення про перенесення дати виплати по зобов'язаннях на пізніший термін.

Обмін облігацій за регресивним співвідношенням - кілька раніше випущених облігацій прирівнюються до однієї нової облігації.

Відстрочення погашення позик - провадиться, коли випуск нових позик використовується на обслуговування раніше випущених позик

Анулювання боргу - відмова держави від усіх зобов'язань щодо раніше випущених позик. Може бути зумовлене фінансовою неспроможністю держави або політичними мотивами.

Слід мати на увазі, що застосування цих методів порушує перший принцип управління державним боргом - принцип безумовності. Тому їх використання вимагає глибокого попереднього вивчення та аналізу подальших економічних і політичних наслідків. Це може бути:

• 1) скорочення споживання населення країни;

• 2) збільшення податків для обслуговування державного боргу виступає антистимулом економічної активності;

• 3) перерозподіл доходу на користь власників державних облігацій.

• 4) Іноземні кредити, отримані вітчизняними підприємствами під гарантії уряду.

Світова криза заборгованості, що вибухнула в кінці 70-х - на початку 80-х років дала змогу накопичити значний досвід з управління борговим тягарем. Є декілька варіантів розв'язання боргової проблеми. Один із них - визнати свою неспроможність сплачувати борги в строк і в повному обсязі, тобто оголосити дефолт і шукати шляхів пом'якшення його наслідків. Інший варіант - перевести все в площину "дрібного фолу", політики розділу боргів, переговорів із реструктуризації, вимог часткового списання, технічних та юридичних тяганий.

Відмова від платежів не тільки принизлива, вона загрожує втратою активів за кордоном, іншими міжнародними санкціями. Оголошення дефолту може принести лише тимчасове полегшення для державного бюджету, але призведе до глобальних наслідків, пов'язаних із зменшенням обсягів іноземних інвестицій в економіку країни, до зменшення обсягів зовнішньої торгівлі, зробить неможливим надалі здійснювати зовнішні запозичення.

Будь-яка програма реструктуризації потребує проведення відповідних розрахунків стосовно кожного випадку. При цьому аналіз можливих варіантів повинен враховувати не тільки економічні, але й політичні наслідки тих чи інших дій щодо суверенного боргу. Крім того, при використанні ринкових механізмів завжди залишається можливість управління державним боргом і оптимізацїї структури боргових виплат.

Використовується кілька варіантів реструктуризації зовнішньої заборгованості, які пропонуються кредиторами, залежно від виду зовнішнього боргу та рівня доходу на душу населення.

Один з них - реструктурування міжурядових позик і позик, які гарантовані урядом у рамках Паризького клубу офіційних кредиторів. Програма реструктуризації передбачає одержання боржником відстрочки виплати основної частини боргу терміном до трьох років.

Х'юстонські умови, які введені в дію у 1990 році, дозволяли країнам -боржникам Паризького клубу із середнім рівнем доходу на душу населення проводити конверсію відповідних боргів на акції, національну валюту чи обмінювати борги за ринковим курсом для їх вкладення у національні фонди на різноманітні доброчинні цілі.

З 1989 року по лінії Паризького клубу започатковується спосіб реструктуризації боргів комерційних банків на основі плану Брейлі. Згідно з цим планом банки йдуть на реорганізацію певної частини боргу (як правило, це зниження процентних ставок). При цьому реорганізація здійснювалася тільки в тому разі, якщо уряд країни-боржника почне виконувати радикальну програму макроекономічних та структурних перетворень у своїй країні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська справа» автора Попова Л.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль Казначейства в управління державним боргом“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. Система державного казначейства, її становлення на Україні, структура та функції

  • Структура органів Державного казначейства на Україні

  • Функції та повноваження Державного казначейства

  • Тема 2. Платіжна система виконання бюджетів

  • Єдиний казначейський рахунок, його структура та значення для виконання бюджетів

  • Відкриття бюджетних рахунків для зарахування надходжень

  • Тема 3. Організація роботи в органах Державного казначейства за доходами

  • Операції за надходженнями до загального фонду бюджету

  • Операції за надходженнями до спеціального фонду бюджету

  • Операції за платежами, які розподіляються між загальним та спеціальним фондами

  • Операції за власними надходженнями бюджетних установ

  • Тема 4. Виконання державного бюджету за видатками в органах Державного казначейства

  • Формування мережі розпорядників бюджетних коштів

  • Облік бюджетних асигнувань та контроль за їх дотриманням

  • Казначейське обслуговування одержувачів бюджетних коштів

  • Порядок готівкового обслуговування клієнтів

  • Облік, звітність та контроль використання коштів Державного бюджету

  • Тема 5. Особливості казначейського виконання місцевих бюджетів

  • Основні функції Казначейства з обслуговування місцевих бюджетів

  • Порядок відкриття аналітичних рахунків за доходами місцевих бюджетів

  • Операції за платежами до загального бюджету

  • Операції за платежами, що розподіляються

  • Основні положення казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками

  • Звітність про виконання місцевих бюджетів

  • Тема 6. Взаємодія органів Державного казначейства з державними контролюючими органами

  • Співпраця Державного казначейства і Державної податкової адміністрації України

  • Співпраця Державного казначейства та органів Державної митної служби України

  • Взаємодія органів Державного казначейства з органами державної контрольно-ревізійної служби

  • Тема 7. Управління державним боргом

  • Державні позики та їх класифікація

  • Роль Казначейства в управління державним боргом
  • Тема 8. Облік та звітність в Державному казначействі

  • Облікова політика та організація облікової служби Казначейства

  • Синтетичний та аналітичній обліки операцій

  • Внутрішній казначейський контроль, його види, елементи

  • Звітність у системі Державного казначейства, вимоги до неї

  • Склад річної звітності з виконання Державного бюджету

  • Тема 9. Інформаційно-технічне забезпечення діяльності органів Державного казначейства

  • Трансакційна автоматизована система Казначейства

  • Удосконалення інформаційно-технічного забезпечення Державного казначейства

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ