Державні позики та їх класифікація

Казначейська справа

Відповідно до нової бюджетної класифікації України, прийнятої Постановою Верховної Ради України від 12.07.1996 p. № 327/96-ВР "Про структуру бюджетної класифікації України" (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2171-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, № 9, ст.38), як внутрішній, такі зовнішній державний борг класифікується за типом кредитора і типом боргового зобов'язання.

Згідно Закону України Про державний внутрішній борг України класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування.

За формою залучення коштів державний борг поділяється на державні запозичення та гарантії.

Державні запозичення - залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності та повернення.

Розрізняють: державне внутрішнє запозичення, що здійснюється шляхом укладання угод з резидентами України про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку; державне зовнішнє запозичення - державне запозичення, що здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку.

Державне запозичення може здійснюватись лише з метою:

• фінансування дефіциту державного бюджету;

• підтримки платіжного балансу та поповнення валютних резервів;

• на інші цілі, встановлені законом України в кожному окремому випадку.

Державна гарантія - зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим німе Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Формою надання державної гарантії є державна порука. Основними способами реалізації державних гарантій та запозичень можуть бути:

• випуск (емісія) державних цінних паперів;

• укладення угод про позику та гарантійних угод;

• інші способи, передбачені законодавством України.

При наданні державних гарантій виникає потенційний державний борг, який стає реальним за умови відшкодування кредитору суми зобов'язань позичальника, за якими держава була гарантом.

За валютою залучення державний борг поділяється на борг у національній та іноземній валюті.

Внутрішній борг переважно формується в національній валюті. Для залучення коштів емітуються цінні папери, які розміщуються на внутрішньому фондовому ринку. Державний борг в іноземній валюті виникає в результаті здійснення безпосереднього запозичення коштів в урядів зарубіжних країн, міжнародних фінансово-кредитних організацій, іноземних банків, а також розміщення державних боргових зобов'язань на міжнародних ринках капіталів.

Залежно від терміну залучення коштів розрізняють: короткостроковий борг (з терміном погашення до одного року), середньостроковий (від одного до п'яти років), довгостроковий (від п'яти років і більше).

Державний борг можна поділити також на:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська справа» автора Попова Л.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державні позики та їх класифікація“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. Система державного казначейства, її становлення на Україні, структура та функції

  • Структура органів Державного казначейства на Україні

  • Функції та повноваження Державного казначейства

  • Тема 2. Платіжна система виконання бюджетів

  • Єдиний казначейський рахунок, його структура та значення для виконання бюджетів

  • Відкриття бюджетних рахунків для зарахування надходжень

  • Тема 3. Організація роботи в органах Державного казначейства за доходами

  • Операції за надходженнями до загального фонду бюджету

  • Операції за надходженнями до спеціального фонду бюджету

  • Операції за платежами, які розподіляються між загальним та спеціальним фондами

  • Операції за власними надходженнями бюджетних установ

  • Тема 4. Виконання державного бюджету за видатками в органах Державного казначейства

  • Формування мережі розпорядників бюджетних коштів

  • Облік бюджетних асигнувань та контроль за їх дотриманням

  • Казначейське обслуговування одержувачів бюджетних коштів

  • Порядок готівкового обслуговування клієнтів

  • Облік, звітність та контроль використання коштів Державного бюджету

  • Тема 5. Особливості казначейського виконання місцевих бюджетів

  • Основні функції Казначейства з обслуговування місцевих бюджетів

  • Порядок відкриття аналітичних рахунків за доходами місцевих бюджетів

  • Операції за платежами до загального бюджету

  • Операції за платежами, що розподіляються

  • Основні положення казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками

  • Звітність про виконання місцевих бюджетів

  • Тема 6. Взаємодія органів Державного казначейства з державними контролюючими органами

  • Співпраця Державного казначейства і Державної податкової адміністрації України

  • Співпраця Державного казначейства та органів Державної митної служби України

  • Взаємодія органів Державного казначейства з органами державної контрольно-ревізійної служби

  • Тема 7. Управління державним боргом

  • Державні позики та їх класифікація
  • Роль Казначейства в управління державним боргом

  • Тема 8. Облік та звітність в Державному казначействі

  • Облікова політика та організація облікової служби Казначейства

  • Синтетичний та аналітичній обліки операцій

  • Внутрішній казначейський контроль, його види, елементи

  • Звітність у системі Державного казначейства, вимоги до неї

  • Склад річної звітності з виконання Державного бюджету

  • Тема 9. Інформаційно-технічне забезпечення діяльності органів Державного казначейства

  • Трансакційна автоматизована система Казначейства

  • Удосконалення інформаційно-технічного забезпечення Державного казначейства

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ