Система освіти як транслятор норм і цінностей буття

Філософія освіти

• 6. Зміст ціннісно-нормативної духовності людини, що формується, обумовлений культурою. Система освіти виступає транслятором найбільш значимих та історично стійких норм і цінностей буття. Наприклад, як зазначає А. Запісоцький, у структурі цінностей американської культури домінують наступні цінності:

  – а) особистий успіх;

  – б) активна і наполеглива праця;

  – в) ефективність і корисність;

  – г) автономія і відповідальність;

  – д) прогрес (віра в те, що нове - краще старого);

  – е) речі;

  – ж) пошана до науки;

  – з) демократія як спосіб розподілу влади і вирішення конфліктів.

Ядро американського способу і стилю життя складають самодисципліна, обмеження задоволень, матеріалізм, прагматизм, споживач, досягнення успіху. Потреба в майбутньому нівелюється високими темпами розвитку технічної культури та цивілізаційними змінами, які дозволяють американцеві отримати нові відчуття і необхідні предмети споживання "тут і тепер". Невисока значущість майбутнього перебуває в певній кореляції із сприйняттям минулого, яке рядовому американцеві у вічній гонитві за сьогоденням видається "нудним" і "непотрібним". Саме відтворення даної ціннісно-нормативної моделі об'єднує всі освітні інститути США, незалежно від їх рівня і концептуального наповнення.

На думку А. Запісоцького у формуванні вітчизняної ціннісно-нормативної моделі істотну роль зіграло Православ'я18. Визначаючи аксіологічну й антропологічну специфіку культури, воно визначило особливості і цільову установку духовного розвитку людини.

А. Запісоцький вважає, що ціннісно-нормативна специфіка вітчизняної культури проявляється на двох рівнях: буденному - в праці, побуті, традиціях, обрядах, святах, стереотипах соціальної поведінки, і на рівні самосвідомості. Специфіка культури проявляє себе у мові, текстах культури: філософських, художніх, усній народній творчості і т.п. Склалася точка зору, згідно якої найбільш стійкими ціннісними домінантами, складовими ціннісно-нормативного ядра вітчизняної культури, є:

• 1. Низька значущість факторів матеріального благополуччя та орієнтація на ідеальну, духовну сферу;

• 2. Неукоріненість у сьогоденні та звернення в минуле чи майбутнє;

• 3. Домінування соціальної орієнтації над індивідуально-особистісними потребами.

Моральні максими Л. Толстого

7. Типовим прикладом вітчизняних ціннісних домінант є максими відомого російського письменника Льва Толстого (1828-1910). Розмірковуючи над суттю людського буття, Лев Толстой сформулював п'ять основних моральних максим: Не гнівись, Не перелюбствуй, Не чини зла, Не присягайся і Не воюй. 18Кажучи про "вітчизняну ціннісно-нормативну модель" я, перш за все, веду мову не про ту неповну двадцятирічну ментальність російської, української і білоруської культур, а про більш як трьохсотрічну культуру російсько-українсько-білоруських народів, яка розпалася після розпаду СРСР. Не дивлячись на процвітаючий в трьох державах, що утворилися, націоналізм, який підтримується як владою, так і, на жаль, окремими частинами інтелігенції, вплив тієї культури, що "розпалася", буде ще довго актуальним. І ця актуальність буде відчутною, перш за все, в тотожності ціннісних орієнтацій і основ внутрішнього світу не тільки теперішніх поколінь, але і майбутніх, в схожості способу життя і мови цих народів.

Ці максими, на думку письменника та філософа, повинні упорядкувати буття людини, пробудити її совість. Толстой підкреслив, що совість - це пам'ять суспільства, яка усвідомлюється й засвоюється окремою особою і є визначаючим принципом морально-етичної діяльності. Слово "совість", в прочитанні совість (де вість корінь) має глибоке світоглядне значення, особливо у зіставленні із Кантівськими світоглядними питаннями.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія освіти» автора Базалук О.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система освіти як транслятор норм і цінностей буття“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Поняття "філософія освіти", предмет і завдання

  • Основні методологічні концепції гуманітарного знання

  • Філософське розуміння сутності освіти у історичному контексті

  • Феномен античної філософської школи

  • Християнство та інститут освіти в епоху Середніх віків

  • Розвиток філософії освіти в епоху Відродження і Нового часу

  • Національні аспекти філософії освіти в Україні

  • Філософія освіти Григорія Сковороди

  • Освіта в Україні і світі (сучасні реалії)

  • Концептуальні засади філософії освіти в Україні та їх впровадження в педагогічну практику

  • Законодавчо-нормативне забезпечення освітянської галузі в Україні

  • Роль теорії еволюції у науково-філософському світогляді

  • Поняття "еволюція" у контексті науково-філософського світогляду

  • Поняття "буття" у контексті науково-філософського світогляду

  • Духовні виміри людського буття. Загальнолюдські цінності

  • Світоглядні засади особистості - основа педагогічної діяльності

  • "Золоте правило моралі" та його вплив на розвиток філософії освіти

  • Система освіти як транслятор норм і цінностей буття
  • Формування української ціннісно-нормативної моделі

  • Ціль і мета як відношення та передбачуваний результат