Розділ «Додаток»

До створення цих нотаток — і до багатьох ідей у них — насправді мене підштовхнув Геракліт[17]. Він жив у Малій Азії, в Ефесі, за п’ятсот років до Різдва Христового. Це не викликає сумніву; решта — більш чи менш правдоподібна леґенда. Розповідають, що він походив із сім’ї правителів, але правити відмовився; що вчився в найкращих школах, але стверджував, що освіту здобував самотужки; що вважав за краще гратися з дітьми і бродити по горах, аніж вислуховувати заяложені банальності іменитих сучасників; що був запрошений Дарієм до двору, але відмовив йому; що любив загадковість і був прозваний «Темним»; що ненавидів тодішні маси, Більшість, і що смерть його була жалюгідною. Все, що залишилося від його вчення, може поміститись на дюжині друкованих сторінок. Нижче йдуть основні фрагменти його вчення — деякі справжні, деякі взяті з Гіппократового корпусу.

Цей світ, для всього один і той же, не був створений ні богом, ні людиною.

Протилежність — благотворна.

Якби не було несправедливості, люди не знали б і справедливості.

Війна [біологічний конфлікт загалом] справедлива, тому що все виникає завдяки Війні.

Початок і кінець — одне й те ж.

Навіть сплячі діють.

Усім керує keraunos[18] [грім з блискавкою, хаос, випадок].

Переміни — це відпочинок.

Все, що ми бачимо, — це смерть.

Одна-єдина мудрість і хоче, і не хоче називатись Богом.

Людський рід не має розуміння; але Логос [божественний закон, еволюція] має.

Як ви можете сховатись від того, що завжди присутнє?

Не буде краще, як люди матимуть все, що забажають.

Людина, як світло вночі, загоряється і гасне.

Для Бога все добре, чесне і справедливе. Це люди вважають одне справедливим, інше несправедливим.

Більшість відвертається від того, що ії стосується найбільше.

Найшанованіша людина знає, що саме шанують, але не більше. Але правда завжди спостигне брехунів і обманщиків.

Всезнайство не вчить розуму.