Розділ «Практикуми до розділів»

19. Наведіть приклади застосування прийому «зворотний удар».

20. Чим відрізняються прийоми «контрзапитання» і «контрприклад»? Наведіть приклади їх застосування.

21. У чому сутність прийомів, призначених для виведення співрозмовника з рівноваги?

22. У чому сутність прийомів, призначених для відволікання уваги супротивника?

23. У чому суть прийому «ставка на хибний сором»?

24. Про застосування яких прийомів маніпулювання йдеться у наведених нижче прикладах:

• «Панове присяжні засідателі, пане суддя! Мій клієнт зізнався, що крав. Це цінне і щире визнання. Я б навіть сказав, що воно свідчить про надзвичайну цілісність і глибину натури, про людину сміливу і чесну. Але чи можливо, панове, щоб людина, яка має такі рідкісні якості, була злодієм?»

• В. Леоненко у книзі «Профессиональная ^тика участников уголовного судопроизводства» наводить приклад із судової практики одного з районних судів міста Києва. Під час судового розгляду справи, в той момент, коли адвокат, виступаючи із захисною промовою, сказав: «Товариші судді, якщо по совісті говорити...», прокурор, піднявшись зі свого місця, кинув адвокату репліку: «А у вас є совість?»

• «Ще одним джерелом уявлення нібито категорії «справедливий» та «несправедливий» можна реально застосовувати до винагород, зумовлених ринком, є ідея, нібито різні послуги мають визначену «цінність для суспільства», яку можна з'ясувати, й нібито реальна винагорода нерідко відрізняється від цієї цінності. Однак попри те, що концепція «цінності для суспільства» іноді легковажно використовується навіть економістами, такої речі, строго кажучи, не існує, і під цим висловом приховується такий самий тип антроморфізму чи персоніфікації суспільства, що й під терміном «соціальна несправедливість». Послуги можуть мати цінність лише для окремих людей (або якоїсь організації), і цінність кожної конкретної послуги буде дуже різною для різних членів одного й того самого суспільства. Дивитися на це інакше - значить ставитися до суспільства не як до спонтанного устрою вільних людей, а як до організації, усіх членів якої примушують служити єдиній ієрархії цілей. А це, безумовно, буде тоталітарна система, в якій відсутня особиста свобода» (Ф. А. Хайєк «Право, законодавство та свобода»)

• «...Кожного разу, коли свідок дає двояку міру чого-небудь, у словах сторін бракує логічної дисципліни. Свідок показав, що підсудний розтратив від восьми до десяти тисяч; обвинувач завжди повторить: було розтрачено десять тисяч, захисник завжди скаже: вісім. Треба відучуватися від цього наївного прийому, бо немає сумніву, що суддя і присяжні кожного разу в думках виправляють оратора не до його вигоди. Треба робити як раз навпаки в ім'я лицарської ввічливості до супротивника або повторити свідчення повністю; в цьому виявиться повага оратора до своїх слів» (П. Сергеич «Искусство речи на суде»)

25. Проаналізуйте поради двох видатних філософів. Про які хитрощі в них говориться? Як ви вважаєте, чи є вони коректними?

Порада Л. Шестова:

«Кращий і переконливіший спосіб доведення - почати свої міркування з необразливих, усіма визнаних тверджень. Коли підозрілість слухача достатньо приспана, коли у нього навіть народилася впевненість, що ви збираєтеся підтвердити найулюбленіші його ідеї - тоді настав момент відкрито висловитися, але неодмінно немов би нічого не сталося, спокійним тоном, так само, як говорилися раніше трюїзми. Про логічний зв'язок можна не турбуватися. На людину звичайно значно більше діє послідовність інтонації, ніж послідовність думок. Отож, якщо ви зможете, не порушивши тону, слідом за банальностями висловити заготовлену заздалегідь підозрілу й неприйнятну думку, вашу справу зроблено. Слухач не тільки не забуде ваших слів - він буде ними каратися, мучитися, доки не погодиться з вами».

Порада А. Шопенгауера:

«Треба показати, що твердження супротивника, видимість спростування якого ви хочете створити, суперечить тому, що він сам робить або не робить. Наприклад, якщо супротивник виправдовує самогубство, обов'язково треба запитати його, чому він сам до цього часу не повісився, або якщо стверджує, що Берлін недобре місто і що в ньому неможливо жити, запитайте його, чому він сам не Іде звідси з першим же потягом».

26. Як можна визначити нейролінгвістичне програмування?

27. Які НЛП-техніки ви знаєте?

28. Що таке репрезентативна система? Які репрезентативні системи можуть мати люди?

29. Які техніки застосовуються для визначення репрезентативної системи співрозмовника?

30. Наведіть приклади висловів (предикатів), що звичайно