Якою є правова природа прострочення строків у підрядних договорах?

Економіко-правові основи капітального будівництва

Здійснення сторонами своїх суб'єктивних прав та виконання ними суб'єктивних цивільних обов'язків пов'язане з дотриманням певних строків, які встановлені законом, договором, звичаєм ділового обороту, рішенням суду тощо. Дотримання цих строків управомоченою або зобов'язаною особою є важливою умовою нормального розвитку підрядних правовідносин, задоволення матеріальних і духовних потреб його учасників.

Серед загальних засад (принципів) зобов'язального права насамперед виділяється вимога щодо належного виконання зобов'язань, якою охоплюється необхідність додержання всіх умов щодо суб'єктів, предмета, строків (термінів), місця, способу виконання тощо. Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Важливим елементом належного виконання зобов'язання є дотримання умов щодо строків виконання зобов'язання. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушення боржником чи кредитором умов договору може розглядатися або як невиконання, або як неналежне виконання зобов'язань. Саме так визначається порушення зобов'язання у ст. 610 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення з боку боржника або кредитора. Хоч простроченню боржника і простроченню кредитора присвячені статті 612, 613 ЦК України та статті 220, 221 ГК України, саме поняття прострочення законом не визначено.

Прострочення — це невиконання зобов'язання в обумовлений строк. О. П. Печений приєднується до висловленого в юридичній літературі визначення прострочення як порушення обов'язку передати певну річ, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші у передбачений договором строк чи в розумний строк після виникнення зобов'язання.

Головним обов'язком підрядника за договором підряду є виконання обумовленої договором роботи або її окремих етапів у строки, обумовлені договором (ч. 1 ст. 846 ЦК України). Невиконання цього та інших обов'язків підрядника в обумовлені строки є порушенням зобов'язання (простроченням підрядника).

Правові наслідки порушення зобов'язання визначені у ч. 1 ст. 611 ЦК України. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, чи розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Прострочення підрядником чи замовником виконання обов'язків за договором підряду є одним із видів цивільного правопорушення. Відповідно до частин 2 і 3 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Однак зазначені у частинах 2 і 3 ст. 612 ЦК України правові наслідки порушення (прострочення) боржником зобов'язання не можна визнати вичерпними, оскільки за порушення строків виконання зобов'язання можуть передбачатися й такі правові наслідки, як компенсація моральної шкоди, сплата неустойки (штрафу, пені), втрата завдатку або повернення його у подвійному розмірі тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Коментуючи ч. 2 ст. 849 ЦК України, І. А. Діковська доходить висновку, що підрядник несе відповідальність за порушення умов договору щодо строку. Ці порушення можуть виявитися в тому, що підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим. У цих випадках в силу ч. 2 ст. 849 та ч. 2. ст. 852 ЦК України замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Крім того, при порушенні умов договору, які встановлюють строки виконання робіт підрядником, можливе також стягнення з останнього неустойки, якщо вона передбачена договором або законом.

Серед загальних положень про договори підряду немає норм про відповідальність підрядника за несвоєчасне виконання його основного обов'язку — виконання роботи в обумовлений (розумний) строк і передачу результату цієї роботи замовникові. У ЦК України (ст. 852) передбачені права замовника у разі порушення підрядником умов договору підряду. Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок із правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності в роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Отже, йдеться лише про порушення підрядником умов договору щодо якісного виконання роботи і можлива вимога з боку замовника про безоплатне виправлення недоліків роботи у розумний строк.

Щоб стягнути з підрядника завдані замовникові збитки у зв'язку з простроченням виконання ним обов'язку, замовник має довести їх наявність і розмір. Відповідно до пунктів 2—4 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводить кредитор. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, — у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Прострочення виконання підрядником обумовлених договором робіт і передачі їх результатів замовникові може призвести до виникнення в останнього не лише майнової шкоди (збитків), але й моральної шкоди. За загальним правилом, закріпленим у ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичних та душевних стражданнях, приниженні честі, гідності фізичної особи або в порушенні ділової репутації фізичної чи юридичної особи. Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 1 роз'яснення від 22 лютого 1996 р. (у редакції від 31 травня 2001 р. № 02-5/95), моральною шкодою юридичної особи визнається шкода, заподіяна організації порушенням її законних немайнових прав. Посягання на немайнові права юридичної особи може спричинити негативні наслідки: приниження репутації в суспільстві, формування негативної оцінки її як суб'єкта цивільних правовідносин і, як результат, — зменшення кількості контрагентів, споживачів тощо, а отже, і майнові витрати.

Крім відшкодування збитків та моральної шкоди, підрядник у договорах підряду може нести відповідальність у формі неустойки (штрафу, пені). Неустойка виконує як функції виду забезпечення виконання зобов'язання, так і міри (форми) цивільно-правової відповідальності. Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. У ГК України неустойка, штраф, пеня кваліфікуються як штрафні санкції, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України), тобто штрафні санкції застосовуються тут саме в горизонтальних (договірних) відносинах між суб'єктами господарювання.

Своєчасне виконання підрядником своїх обов'язків за договором підряду нерідко обумовлюється своєчасним та належним виконанням своїх обов'язків замовником. Йдеться, зокрема, про виконання замовником так званих зустрічних обов'язків за договором.

Зазначене положення конкретизується у ч. 1 ст. 851 ЦК України щодо наслідків невиконання замовником обов'язків за договором підряду. Зокрема, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Крім цивільно-правової відповідальності, замовник повинен прийняти і оплатити результат виконаної роботи, якщо підрядник, незважаючи на допущені замовником порушення зобов'язання, все ж таки виконає договір згідно з його умовами.

Законом передбачаються різні наслідки порушення замовником обов'язку сприяти підрядникові при виконанні робіт. Так, відповідно до ст. 850 ЦК України, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищенням ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав би або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіко-правові основи капітального будівництва» автора Сафонов Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Якою є правова природа прострочення строків у підрядних договорах?“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Що являє собою галузь капітального будівництва?

  • Що є продукцією галузі капітального будівництва?

  • Якою є структура галузі капітального будівництва і як вона співвідноситься з поняттям "будівельний комплекс"?

  • Система управління капітальним будівництвом в сучасних умовах

  • У чому полягає роль і значення інвестиційної політики для ефективного функціонування галузі капітального будівництва?

  • Які риси має інтеграція у галузі капітального будівництва та у яких формах вона відбувається?

  • Особливості виробництва капітального будівництва та його організація

  • Що являють собою технологічні карти?

  • Якою є виробнича структура підприємств у капітальному будівництві?

  • Що являє собою стратегічне планування в капітальному будівництві?

  • Що являє собою поточне планування в капітальному будівництві?

  • Організація економічної взаємодії учасників галузі капітального будівництва на рівні регіону

  • Яким чином впливає фінансовий стан підприємства галузі капітального будівництва на його економічну активність?

  • Чим визначається вибір способів взаємодії суб'єктів інтеграції у капітальному будівництві?

  • Яким чином розподіляються позиції підприємств з різною формою власності у капітальному будівництві?

  • Що являють собою проблемні холдингові компанії?

  • Чим зумовлюється вибір методів і технологій взаємодії учасників інтеграції у капітальному будівництві?

  • Особливості застосування проектного методу в управління капітальним будівництвом

  • Якими є основні стадії реалізації проекту у капітальному будівництві?

  • Від яких чинників залежить ефективність управління проектами?

  • У яких взаємозв'язках учасників проекту реалізується проектний тип організаційної структури?

  • Які шляхи підвищення ефективності системи управління капітальним будівництвом?

  • У чому полягає негативний вплив низької ефективності системи управління проектами у капітальному будівництві?

  • Яким має бути програмне забезпечення проектів у капітальному будівництві?

  • Яким є економічний ефект від впровадження програмних засобів в управлінні проектами?

  • ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА

  • Яким чином класифікуються капіталовкладення?

  • Що являє собою структура капітальних вкладень?

  • У чому необхідність техніко-економічного обґрунтування інвестиційних проектів фінансування капітального будівництва?

  • За рахунок яких ресурсів забезпечується реалізація капіталовкладень?

  • Що являють собою власні джерела фінансування капіталовкладень?

  • Що являють собою позикові кошти як джерело фінансування капітальних вкладень?

  • Які принципові положення розлягаються в основі фінансування капітальних вкладень?

  • Який порядок довгострокового кредитування капітального будівництва?

  • Яким чином здійснюється кредитування капітальних вкладень за рахунок централізованих кредитних ресурсів Національного банку?

  • Яким є порядок оплати виконаних робіт у капітальному будівництві?

  • Що являє собою базисна кошторисна вартість об'єкта капітального будівництва?

  • Що являють собою основні документи для оформлення фінансування капітального будівництва?

  • Що являє собою кошторис як основа для визначення обсягів будівництва?

  • На яких засадах ґрунтується фінансування будівництва житла?

  • Який загальний порядок інвестування з використанням фонду фінансування будівництва?

  • Яким чином здійснюється облік витрат на капітальне будівництво, дообладнання, реконструкцію, модернізацію основних фондів?

  • РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

  • Які органи здійснюють управління у сфері будівництва та архітектури ?

  • На якому рівні та в якому порядку здійснюється планування забудови територій?

  • Професійне здійснення архітектурно-будівельної діяльності

  • Який порядок одержання ліцензії?

  • Який порядок атестації та вимоги до атестування виконавців робіт?

  • Які професійні права та обов'язки архітектора?

  • Як регулюються відносини інтелектуальної власності на об'єкти архітектури?

  • Порядок проектування та будівництва об'єктів архітектури

  • Який загальний порядок забудови території встановлений чинним законодавством?

  • Як визначаються категорії об'єктів будівництва?

  • Який склад та порядок одержання вихідних даних?

  • Який склад та порядок розробки документації на будівництво?

  • Які стадії погодження проходить проект забудови?

  • Які роботи відносяться до підготовчих робіт на будівництві та який порядок їх виконання?

  • На підставі яких документів можуть виконуватись будівельні роботи?

  • На якій підставі може бути скасовано реєстрацію повідомлень та декларацій, відмовлено у надані дозволу на виконання будівельних робіт, зупинено або заборонено розпочаті роботи?

  • Які нормативно встановлені вимоги щодо виконання будівельних робіт?

  • Які вимоги встановлюються до матеріально-технічної бази на будівництві та до її використання?

  • Що становить авторський нагляд та ким він може здійснюватись?

  • За якими процедурами здійснюється прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів?

  • Як здійснюється державна реєстрація прав власності на збудоване нерухоме майно?

  • Особливості організації та здійснення будівництва окремих об'єктів

  • У якому порядку будується індивідуальний житловий будинок, садовий чи дачний будинок?

  • Які особливості виконання будівництва за державним замовленням?

  • Державний архітектурно-будівельний контроль та відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності

  • Який порядок проведення перевірок інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю ?

  • Який порядок розгляду справ та прийняття рішень у справах про правопорушення у сфері архітектурної та будівельної діяльності?

  • Яка відповідальність настає за порушення у сфері містобудування?

  • ДОГОВІР ПІДРЯДУ НА КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО

  • Що собою являє поняття "певна робота" у правовій доктрині?

  • Які відмінні риси має договір підряду від інших договорів?

  • Якими правами та обов'язками наділений замовник у підрядних правовідносинах?

  • Чи потребує підрядник для виконання окремих видів робіт одержання спеціального дозволу?

  • Які особливості використання майна замовника підрядником?

  • Що собою являє ціна договору?

  • Як визначаються строки виконання робіт у договорі підряду?

  • Якою є нормативно-правова основа регулювання строків (термінів) у договорах про виконання робіт?

  • Про які обставини підрядник зобов'язаний попередити замовника?

  • Якою є правова природа прострочення строків у підрядних договорах?
  • Загальні положення про договір підряду на капітальне будівництво

  • Яка правова природа правовідносин з капітального будівництва?

  • Якими нормативно-правовими актами регулюються правовідносини підряду на капітальне будівництво?

  • Якою є правова характеристика договору підряду на капітальне будівництво?

  • Які дії сторін під час підписання, внесення змін чи розірвання договору підряду на капітальне будівництво?

  • Якими правами та обов'язками наділений підрядник у правовідносинах за договором підряду на капітальне будівництво?

  • Чим забезпечується виконання зобов'язання за договором підряду на капітальне будівництво?

  • На кого покладається забезпечення робіт проектною документацією та які обов'язки повинна виконати уповноважена сторона, щодо забезпечення робіт проектною документацією, а також яким чином проводиться фінансування будівельних робіт?

  • Якими документами підтверджується передання робіт підрядником і прийняття їх замовником та як проводяться розрахунки за виконані роботи?

  • Що таке позовна давність, що застосовуються до підрядних відносин у капітальному будівництві з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво?

  • Які форми відповідальності застосовуються до порушників законодавства про капітальне будівництво?

  • Що собою являє договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт у контексті робіт з капітального будівництва?

  • Список рекомендованої літератури