Розділ «Тема 7 Грошовий обіг поневолених українських земель (1918—1944)»

Частина Закарпаття входила до складу Угорщини. Після розпаду Австро-Угорської монархії, до 1925 року в Угорщині в обігу була власна валюта в коронах одинадцяти номіналів — від 1 до 10 000, а згодом інфляційна — до мільйона.

Реформа 1925 року ввела нову валюту — пенге, яка складалась зі 100 філерів. Обмін проводився за курсом 12 500 корон на 1 пенге. Нову валюту початково надрукували на старих коронових банкнотах. До кінця Другої світової війни в обігу були банкноти 1, 2, 4, 5, 8, 10, 20, 40, 80, 100, 1000 пенге. На початках самостійності Угорщина використовувала на своїх банкнотах мови шести народів, у тому числі й українську — на останньому місці.

7.1.3. Грошова система українських земель під владою Румунії

Перед розпадом Австро-Угорщини 25 жовтня 1918-го у Чернівцях було створено Український крайовий комітет — як буковинська делегатура Української Національної Ради. Президентом краю було проголошено О. Поповича. Помірковані румуни на чолі з А. Ончулом погоджувались на поділ краю на українську і румунську частини, проти чого виступили румунські шовіністи на чолі з Я. Фльондором. 11 листопада 1918 року румунські війська окупували Чернівці та Північну Буковину. Нашвидку сформований з числа румунів «генеральний конгрес Буковини» 28 листопада 1918-го проголосив злуку Буковини з Румунією. На мирній конференції в Сен-Жермені 10 вересня 1919 року за Румунією було визначено Південну Буковину, а в Севрі 10 серпня 1920-го — усю Буковину.

За офіційною статистикою, 1920 року на території Румунії проживало близько 790 тис. українців, або 4,7 процента всього населення. Основними місцями їхнього проживання були Північна Буковина, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії.

У 1919 році в Румунії відбулась грошова реформа, у результаті чого на одинадцяти грошових знаках Австрії з номіналами від 10 до 10000 леїв ставили свій напис, а потім друкували власну валюту в леях у восьми вартостях від 1 до 1000. Розмінна одиниця до лея — бані. 1 лея =100 баням.

1000 пенге. Угорщина, 1945 р.

7.2. Грошова система українських земель 1939 - 1944 років

Період, що увійшов в історію людства під назвою Друга світова війна, охоплює рівно шість років — з вересня 1939-го по вересень 1945-го. Що стосується України, то Другу світову війну можна поділити на два виразних етапи. Перший розпочався 1 вересня 1939 року, коли німці напали на Польщу, а Радянський Союз незабаром окупував її східні території. Основна риса цього етапу, який торкався лише західних українців, полягала в переході їхніх земель під окупацію нової влади, насамперед — радянської. Зі вступом радянських військ на Західній Україні проводився обмін польських злотих на радянські рублі й червінці.

Декларація А. Гітлера від 12 жовтня 1939 року утворила з частини земель переможеної Польщі Генерал-губернаторство, уряд якого видав 1 березня 1940-го вісім паперових грошових знаків із номіналами: 1, 2, 5, 10, 20, 50,100 і 500 злотих. На всіх ужито виключно польську мову. Німецький уряд, хоч завоював Польщу й проголосив її побічним краєм Рейху, не наважився зневажити польську мову, проте все ж заборонив друкувати зображення польського герба.

Другий етап почався з нападом Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року й тривав до осені 1944-го, коли німецькі війська вигнали з України.

Одразу ж після вторгнення гітлерівська армія широко використовувала воєнні марки — білети імперських кредитних кас єдиного зразка, виплачуючи їх військовослужбовцям і купуючи на них харчі на місцевих ринках.

На захопленій території Радянського Союзу (як і в багатьох окупованих країнах Європи) німецькі власті зберегли за національною валютою — радянським рублем — силу законного платіжного засобу. Упродовж періоду окупації банківські та казначейські білети залишались в обігу і приймались як купівельний і платіжний засіб. Офіційний курс окупаційної марки був значно завищений: 10 руб. за 1 марку, тобто майже в 5 разів більший порівняно з довоєнним курсом імперської марки.

Основними провідниками окупаційної емісійної політики були імперські кредитні каси, які регулювали грошовий обіг шляхом введення в обіг валюти в окупаційних марках. Особливо багато цих марок було в обігу в Україні.

Швидка окупація великих територій України призвела до створення 17 липня за ініціативою А. Гітлера нового міністерства для окупованих східних областей на чолі з А. Розенбергом — його міністром. 20 серпня 1941-го з окупованих українських земель Гітлер утворив Райхскомісаріат України з гауляйтером Східної Пруссії Е. Кохом на чолі та з осідком у Рівному на Волині.

Галичину у серпні 1941-го було прилучено до Генерал-губернаторства з центром у Кракові, а губернатором призначено А. Вахтера.

Цей окупаційний уряд України 10 березня 1942 року в Рівному разом з Центральним Емісійним банком України випустив вісім банкнот на доброму папері з водяними знаками у валюті карбованців: 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500. Було також виготовлено 2 крб., але їх не було запущено в обіг.

Лицьова частина, виключно німецькою мовою, включала: цифрами і літерами: «Ein (Funf, Zehn, Zwanzig, Funfzig, Hundert, Zweihundert, Funfhundert) Karbowanez. Ausgegeben auf Grund der Verordung von 5. Marz 1942. Zentralnotenbank Ukraine» і нечіткий підпис та штемпель: німецький орел на свастиці, з написом довкола «Zentralnotenbank Ukraine», у правому нижньому полі червоною фарбою серійне число на номіналах 1, 5 і 10 крб., а шестицифрове на всіх вищих номіналах. Над цифрами в декораційних рамках рисунки:

знака 1 крб. — цифра 1. Розмір банкноти (48 х 93 мм) D знака 5 крб. — голова дівчини з квітами (60 х130 мм)

знака 10 крб. — голова жінки з колосками пшениці (68 х150 мм)