Розділ «Тема 5 Налагодження грошової справи у радянській Росії та СРСР (1917 — 1957)»

1/2 ф махорки = 1 ф сала.

Рішення X з'їзду партії та доповідь В. Леніна про запровадження непу, а в його ході — заміну продрозверстки продподатком означали необхідність розвитку товарно-грошових відносин як форми господарських зв'язків і використання їх державою для відновлення господарства.

1000 руб., 1921 p.

250 рублів. РРФСР, 1919 р.

5.2. Підготовка та проведення першої грошової реформи в СРСР (1922 — 1924)

Для подолання всезростаючої кризи на грошово-фінансовому ринку уряд у 1922 — 1924 роках проводить грошову реформу.

Першим кроком у цьому став розгляд і ухвала на засіданні Політбюро ЦК РКП (б) 14 квітня 1924 року першого проекту деномінації, що був підготовлений фінансовою комісією.

Деномінація була оголошена восени 1921 року й проведена у співвідношенні 1 руб. зразка 1922-го до 10 000 руб. попередніх випусків царських, думських, радянських грошей.

11 жовтня 1922 року було видано Декрет РНК СРСР, згідно з яким Держбанку було надано право випуску в обіг банківських білетів — червінців.

Назва «червонець» була затверджена Наркоматом фінансів РРФСР ще у 1917 р. Коли розглядалось питання про випуск твердої радянської валюти, було зроблено спробу дати грошам нові «революційні» назви. Так, було запропоновано три: федерал, целковий і червонець. Затверджено тоді було назву «червонець».

Випуск червінців був першим етапом грошової реформи і проводився в порядку короткотривалого кредитування промисловості й торгівлі під забезпечення їх векселями і товарами; у міру погашення кредитів червінці безперервно повертались у банк.

Між казначейським рублем і банківським червінцем було встановлено тверде співвідношення: 1 черв. = 10 руб. золотом.

Держава гарантувала їх обмін на золото у співвідношенні 8,60 г чистого металу за 1 паперовий червінець.

У жовтні 1922 р. було ухвалено рішення про випуск золотих червінців у вигляді монет. На лицьовому боці зображення селянина-сіяча на фоні фабричного міста. На гербовій — герб РРФСР і лозунг «Пролетарі всіх країн, єднайтесь!». Автор проекту — головний медальєр Монетного двору А. Васютинський. Моделлю для рисунка лицьової частини стала скульптура «Сіяч» І. Шадра.

Червінці випускались не для покриття бюджетного дефіциту, а для забезпечення потреб нормального господарського обігу, обслуговування клієнтури банку.

У вересні 1923 року були випущені т. зв. транспортні сертифікати (безпроцентні) вартістю 5 руб. золотом. Випуск їх здійснив Наркомат шляхів сполучення. У народі транспортні сертифікати жартівливо називали «чертифікатами». На цих знаках поряд з підписом наркома фінансів, є підпис Ф. Дзержинського, тоді — наркома шляхів сполучення.

Упродовж 1923 року і першого кварталу 1924-го в обігу перебували як нові стійкі червінці, такі і старі грошові знаки, купівельна спроможність яких знижувалась. Поступово старі знаки витіснялись з обігу, зміцнювалась роль червінця. Однак таке одночасне перебування в обігу різних грошових знаків негативно впливало на господарське життя СРСР, у тому числі й України.

У березні 1924 року було остаточно завершено грошову реформу. В обіг випущені, крім червінців, так звані казначейські білети вартістю 1, 2 і 5 рублів. Співвідношення між казначейськими білетами і червінцями було 10 : 1. Старі грошові знаки (радзнаки зразка 1923 р.) не випускали, а ті, що ще перебували в обігу, було вилучено шляхом викупу за курсом 1 руб. казначейського білета за 50 тис. руб. грошових знаків старого зразка.

Казначейські білети і монети (золота і срібна) швидко увійшли в обіг і завоювали своє місце поряд з червінцем як тверда валюта.

Монети номіналами 20, 15, 10 копійок (з білону) карбувались у 1921 — 1924 роках із зображенням гербів РРФСР, СРСР.