Розділ «Тема 4 Історія грошового обігу в Україні зі середини XVIII ст. до 1917 року»

випуск нових грошових одиниць, зміна їх золотого вмісту тощо з метою зміцнення грошової системи. Грошові реформи необхідні в разі:

–зміни державних устроїв;

–глибоких економічних криз фінансової системи;

–економічних потрясінь, коли гроші перестають виконувати свої функції;

–поглиблення дефіциту бюджету та інфляційних процесів;

–падіння ролі грошей, розрахунків, кредиту.

Гульден (нім. gulden — золотий) — золота монета, відкарбована вперше в Німеччині на початку XIV ст. на зразок флорина, була основним платіжним засобом до XVI ст. З 1559 року почато карбування гульдена, який мав вартість 60 крейцерів. На підставі монетної конвенції 1857 року австро-угорська грошова одиниця — гульден (флорин) дорівнювала 100 крейцерам. 1870-го розпочато карбування золотих монет номіналом 4 і 8 гульденів. 1892 року на зміну гульдену прийшла крона (1 гульден = 2 крони), з того часу емісії гульдена більше не проводилось, проте в обігу він залишався до 1899-го.

Девальвація — зниження курсу національної чи міжнародної (регіональної) валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць. Девальвація відображає знецінення відповідних валютних коштів унаслідок інфляції. Девальвація національної валюти стимулює експорт і створює перешкоди для імпорту товарів. Припинення девальвації національної валюти можливе тільки в разі загального оздоровлення економіки держави.

Деномінація — зміна номінальної вартості грошових знаків для стабілізації валюти чи спрощення розрахунків. Деномінація відбувається шляхом обміну за встановленим співвідношенням старих грошових знаків на нові. У тому ж співвідношенні змінюють ціни на товари та послуги. Деномінація здійснюється в умовах значного знецінення грошей і сприяє скороченню їх кількості в обігу, вилученню зайвих грошей.

Деньга— російська срібна монета XIV — XVIII ст., карбування якої розпочато в Москві наприкінці XIV ст. 1534 року в результаті грошової реформи О. Глинської розпочалось виготовлення загальнодержавної срібної монети — новгородської деньги (пізніше отримала назву «копійка» — від зображеного на ній вершника зі списом — «копьем»). До кінця XVI ст. копійка витіснила з обігу деньгу, карбування якої часто призупинялось. З початку XVIII ст. карбували мідну деньгу, яка з 1849 — 1867 років отримала назву «денежка».

Імперіал (лат. imperialis — імператорський) — золота монета, яка карбувалась у Росії з 1755 року. До 1897-го імперіал = 10 рублям і містив 11,61 г чистого золота. Після грошової реформи імперіал мав вартість 15 руб., виготовляли також і півімперіали — 7,5 руб. З 1899 року карбування імперіалів було припинено і вони були остаточно вилучені з обігу 1910-го.

Копійка— російська монета, карбування якої розпочалось з 1534 року (за реформою О. Глинської), вагою 0,68 г срібла. Упродовж століття її вага зменшувалась. Спроби реформувати цю систему не дали бажаних результатів (заміна срібної копійки мідною закінчилась т. зв. мідним бунтом). Лише 1704 року Петро І запровадив в обіг мідну копійку, яка карбувалась з деякими перервами до 1916-го. Карбування срібної копійки припинилось у 1918 році.

Крейцер (нім. — Kreuzer) — розмінна срібна монета, карбування якої розпочалось в Австрії у 1458 — 1460 роках. Назва монети походить від зображення на ній віденського щита з хрестом. Вага крейцера — 1,63 г (1,44 г —чистого срібла) і з XVIII ст. крейцер виготовляють з міді. З 1857 року 1 австрійський гульден = 100 крейцерам. Крейцер перебував в обігу до кінця XIX ст.

Крона (нім. — Krone) — назва багатьох європейських монет (походить від зображеної на монеті корони). Австро-угорська крона запроваджена 1892 року замість гульдена, як грошова одиниця Австро-Угорщини перебувала до 1918-го. 1 крона = 100 гелерам (2 гелери = крейцеру). крони = 1 гульдену (флорину). Карбували золоті монети вартістю 10, 20 крон, срібні — 1, 2, 5 крон. Паперові крони були вартістю 1, 2, 10, 20, 100, 1000 крон. В обігу перебували до 1924 року.

Монометалізм (з грец. — один, єдиний) — грошова система, за якої мірилом вартості і законним платіжним засобом є один метал (мідь, срібло, золото). Проте у грошовому обігу можуть перебувати й інші монети, які є тільки розмінними.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які грошові одиниці перебували в обігу Австрійської імперії у середині XVII ст.?

2. Коли було видано цісарський патент, який унормував грошове господарство Галичини?

3. Яка назва паперових грошей, випущених для Галичини?

4. Чим відома діяльність М. Сперанського?