Етнос як вихідна еколого-соціальної системи

Екологія людини

етнічних груп українців за межами основного етнічного масиву в ближньому і далекому зарубіжжі - діаспори;

субетнічних груп, тобто спільнот у середовищі українців, відмінних специфічними рисами культури (гуцули, лемки, бойки, поліщуки І Т.Д.).

Сьогодні внаслідок національно-державного розмежування сотні тисяч українців виявилися за межами України, в суміжних з нею регіонах - Кубані, Приазов'ї, Центрально-Чорноземній області РФ. Значне число українців переселилося до Сибіру і на Далекий Схід (східна діаспора). У колишніх радянських республіках проживає: в Російській Федерації (Кубань, Приазов'я, Центрально-Чорноземний район) - 4,4 млн. етнічних українців, Казахстані - біля 2 млн., Молдові - 561 тис., Бєларусі - 291 тис.

На американський континент еміграція відбувалася в основному з українських земель, які входили до складу Австро-Угорщини. Тільки в

кінці XIX - початку XX ст. вона склала понад 700 тис. чоловік. Сучасні еміграційні процеси активізувалися після розпаду СРСР. У далекому зарубіжжі найбільше українців живе у США - приблизно 1 млн., Канаді - понад півмільйона, в Аргентині і Бразилії по 200 тис., Польщі - близько 300 тис. чоловік. Потрібно зазначити, що потужна компактна етнічна маса українців, яка існувала на території Польщі (Холмщина, Під- ляшнія), після проведеної в 1947 р. операції "Вісла" по переселенню їх в західні воєводства фактично перестала існувати. Всього за офіційними даними, на середину 1989 р. кількість українців у світі становила 46,2 млн. За деякими сучасними оцінками, кількість українців тільки в діаспорі досягає 20-30 млн, а загальна кількість становить 60-70 млн.

Незважаючи на значну еміграцію, чисельність населення України зростала. Так, в 1897 р. вона становила 28,4 млн., а в 1913 р. - вже 35,2 млн. У той же час починаючи з XIX ст. в основному внаслідок освоєння і промислового розвитку Півдня і Сходу України, що призвело до переселення сюди великої маси людей з інших регіонів Російської держави, питома вага тут українців меншала. Так, якщо в XVIII ст. українці складали близько 85% населення у межах сучасної України, то в XIX ст. - приблизно 80%,а у XX ст. - біля 74%.

В останні десятиріччя різко зменшилося сільське населення і збільшилося міське, яке склало понад 65%. Особливо небезпечними явищами стали зниження народжуваності (у 1990 р. цей показник був найнижчим у СРСР) і збільшення смертності, внаслідок чого з 80-х р. спостерігається депопуляція. Вона особливо посилилася з 1992 р. Серед етнічних процесів потрібно виділити зменшення питомої ваги україномовного населення з 71,8% у 1959 р. до 63,9% у 1989 р. Найбільш це явище властиве Донецько-Придніпровському і Південному регіонам. Серед причин, які обумовили зменшення питомої ваги україномовного населення в Україні домінуюче місце займає русифікація, яка супроводжувала процес створення "радянського народу".

Традиції і побут українського народу, які мають багато загальнонаціональних рис, і сьогодні зберігають ряд територіальних особливостей. Вони зумовлені:

характером історичного розвитку окремих регіонів України;

природно-географічними умовами;

взаємозв'язками з іншими народами.

З історико-етнографічної точки зору на території України можна виділити такі культурно-історичні зони:

Середнє Придніпров'я (Наддніпрянщина).

Поділля.

Слобожанщина і Полтавщина.

Полісся.

Прикарпаття (Галичина).

Волинь.

Закарпаття.

Буковина.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія людини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етнос як вихідна еколого-соціальної системи“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ І СТРУКТУРА І ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

  • ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

  • Теми семінарських занять

  • Розділ II. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ

  • ПРЕДМЕТ, МЕТОД І ЗАВДАННЯ ЕКОЛОГІЇ ЛЮДИНИ

  • МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ЕКОЛОГІЇ ЛЮДИНИ

  • СТРАТЕГІЯ І ПРИНЦИПИ ЕКОРОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

  • Етапи взаємовідносин людини з природою

  • Здоров'я людини як комплексний показник стану людського суспільства

  • АДАПТАЦІЯ ЛЮДИНИ ДО УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Адаптогенні фактори

  • Загальні закономірності адаптації людини

  • ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ І ЧИННИКІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Антропогенний вплив на природу і стан здоров'я людини

  • БІОРИТМИ. ЧАСОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ

  • Десинхроноз та його наслідки

  • СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ ЛЮДИНИ

  • Людина як природно-соціальна істота

  • Природні, соціокультурні та духовні виміри людського життя

  • Демографічні проблеми людства

  • Етнос як вихідна еколого-соціальної системи
  • Еколого-економічні проблеми урбанізованих територій

  • ЕКОЛОГІЯ ХАРЧУВАННЯ

  • Енерговитрати та механізми їх поповнення

  • Вплив соціально-економічних змін суспільства на якість харчування

  • Особливості складу харчового раціону людини

  • КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ CЛОВНИК