Кожна людина повинна знати про сприятливі і несприятливі для неї періоди доби, щоб у випадку необхідності приймати міри застереження. Потрібно прислуховуватися до свого організму у "важкі години" доби. Наприклад, максимальна ймовірність виникнення інфаркту попадає на
9 год., на 17-18 год., і на 2 год. ночі. Тому "сердечникам" роботу потрібно починати пізніше 9 години, а закінчувати потрібно раніше 17 години.
Біоритми організму різко не узгоджуються з добовими біоритмами, якщо людина перебуває в іншому годинному поясі (працює в нічні зміни, у полярних широтах).
Порушення координації тих чи інших біоритміе, що сприяє виникненню своєрідного патологічного стану називається десинхронозом. Спеціальними дослідженнями виявлено, що зміщення біоритму на 2 год. має мінімальний негативний вплив. Організм людини пристосовується до нових умов поступово, внаслідок перебудови біоритмів. Наприклад, при зміщенні на 12-годинний пояс організм пристосовується до нових умов протягом 10-15 днів.
При десинхронозі у людини знижується працездатність. Якщо на новому місці передбачена робота з максимальною затратою енергії (спортивні змагання), то треба заздалегідь (за 3-10 днів) поступово змінювати режим праці і відпочинку на місці тимчасового проживання, щоб організм людини пристосувався до нової годинної широти. Учені багатьох країн світу намагаються використати дані про біоритми для прогнозування, попередження загострень деяких захворювань, нещасних випадків, синхронізації соціального ритму з біологічними можливостями людини, а також для вдосконалення системи планування спортивних змагань.
Сезонні біоритми тісно пов'язані з метеорологічними явищами природи: атмосферним тиском, температурою, вологістю повітря, кількістю кисню, режимом електромагнітних коливань атмосфери, космічною радіацією, тощо. При зміні пори року виникає недостатність різних природних факторів — світла, ультрафіолетових променів. Усі ці коливання впливають на стан людського організму, зокрема, на обмінні процеси, артеріальний тиск, роботу ендокринних залоз, психіку, працездатність. Найзгубніше ці коливання біоритмів діють на хворий організм, стан якого за несприятливих умов значно погіршується.
Добова періодичність коливання інтенсивності фізіологічних процесів в організмі людини:
• 1-3 год. — максимальна активність жовчного міхура. "Важкі години" печінки в її напруженій діяльності — йде велика боротьба з отрутами організму.
• 1-4 год. — тиск крові і частота дихання мінімальні. Тіло відпочиває, організм фізично повністю виснажений і особливо чутливий до болю.
• 1-5 год. — понижена температура тіла. Мінімальна кількість цукру в крові. Тіло працює на найменших "обертах", але слух загострений і чутко реагує на шум.
• 2 год. — різке звуження капілярів кровоносних судин.
• 2- 5 год. — мінімальна фізіологічна активність (людина слабка). Мінімальна працездатність легень, пульс і дихання найбільш повільні.
• 3- 5 год. — максимальна активність печінки. Згод. — найнижчий тиск крові.
• 4 год. — найменша частота пульсу. Мозок постачається найменшою кількістю крові. Це час, коли найчастіше помирають люди.
• 4- 5 год. — максимальна активність кісткового мозку.
• 5 год. — мінімальна температура тіла. Нирки вільні і нічого не виділяють. Пробудження від сну бадьоре.
• 5- 6 год. — відчуття голоду. Навіть якщо людина хоче спати, її тіло пробуджується. Тиск підвищується.
• 5- 7 год. — максимальна активність легень. Серце б'ється швидше.
• 6- 7 год. — найменша швидкість осідання еритроцитів (НІОЕ). Імунологічний захист організму особливо сильний.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія людини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Десинхроноз та його наслідки“ на сторінці 1. Приємного читання.
