Оцінка обстановки

Цивільний захист

У зоні Б – сильного радіоактивного забруднення – люди повинні бути в захисних спорудах.

У зоні В – небезпечного радіоактивного забруднення – перебування людей можливе тільки в дуже захищеній техніці протягом кількох годин.

У зоні Г – надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення – навіть короткочасне перебування людей недопустимо.

За даною методикою можна завчасно розробити засоби захисту особового складу і працюючих об'єкту, а також забезпечити проведення об'єктових навчань на кожному об'єкті народного господарства з питань цивільної оборони при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій.

7.1.2. Оцінка хімічної обстановки при аварії на ХНО

Широке розповсюдження хімічнонебезпечних об'єктів, на яких знаходяться у великих кількостях сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), створюють постійну небезпеку для населення у випадку аварії.

Так, аварія у м. Бхопал і (Індія) на заводі американської фірми "Юніон Кар- байд" у 1984році призвела до загибелі 3150 чол,, а 20 тис. стали повними інвалідами.

Тому виникає необхідність завчасно проводити оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки. Оцінка проводиться з метою визначення впливу хімічного забруднення місцевості на дії населення і обґрунтування оптимальних режимів його діяльності, його захисту та ліквідації наслідків аварій.

Хімічна обстановка – це сукупність наслідків зараження території ОР чи СДОР, які впливають на діяльність об'єктів народного господарства, формування ЦО і населення.

Хімічна обстановка може створюватися при застосуванні хімічної зброї або в результаті аварійного розливу чи викидання СДОР і утворення зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.

Оцінка хімічної обстановки проводиться методом прогнозування і за даними розвідки (по факту зараження).

Прогнозування хімічної обстановки при аварії об'єкту зі СДОР проводиться з метою визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небезпечних хімічних речовин на людей, тварин, рослин, воду, корми, урожай і розробки доцільних дій формувань і населення при ліквідації хімічного зараження й ведення робіт на об'єкті.

Прогнозування проводиться завчасно.

Вхідні дані для прогнозування:

• загальна кількість СДОР на об'єкті та умови їх зберігання;

• тип і кількість СДОР, викинутих в навколишнє середовище і характер їх розливу: вільно, у піддон, на обваловану поверхню;

• метеоумови: швидкість і напрям вітру на висоті 10 м, температура повітря, ступінь вертикальної стійкості повітря;

• середня кількість населення в цій місцевості;

• ступінь захищеності населення, тварин, кормів, продуктів, урожаю.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження за величину кількості викинутих СДОР беруть вміст одного резервуара (для сейсмонебезпечних районів – загальний запас СДОР на ХНО), напрям вітру – на сільськогосподарський об'єкт, швидкість вітру – 1 м/с (або найбільш ймовірний), стан вертикальної стійкості повітря – інверсія (ізотермія або наймовірніша).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка обстановки“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні положення

  • Розподіл навчального матеріалу за розділами та видами занять

  • Тема 3.1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту

  • Тема 3.1.4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

  • Профільна підготовка

  • Індивідуальні семестрові завдання

  • Умови реалізації навчальної програми

  • Теоретична частина

  • Основні положення Кодексу цивільного захисту України

  • Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку

  • Небезпечні чинники виробничих аварій, їх вплив на життя і здоров'я людей та довкілля

  • Визначення НС та їх класифікація. Можливі небезпечні ситуації в Україні

  • Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Організаційна структура сил цивільного захисту України

  • Організаційна структура сил ЦЗ України

  • Планування заходів цивільного захисту

  • Планування цивільного захисту об'єкта

  • План цивільного захисту на особливий період

  • План цивільного захисту на мирний час

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеру

  • Хімічна зброя. Осередок хімічного ураження

  • Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та природного характеру

  • Особливості осередку ураження під час НС природного характеру

  • Оцінка обстановки
  • Оцінка пожежної та інженерної обстановки

  • Розділ 2. Спеціальна підготовка

  • Методика оцінки стійкості об'єктів до впливу уражаючих факторів

  • Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об'єктів господарювання

  • Основні способи і принципи захисту населення в умовах НС

  • Основні способи захисту населення

  • Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в умовах надзвичайних ситуацій

  • Організація і особливість проведення РіНР в районах аварій, катастроф, стихійних лих

  • Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

  • Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження

  • Захист сировини, продовольства, фуражу і води