У зоні Б – сильного радіоактивного забруднення – люди повинні бути в захисних спорудах.
У зоні В – небезпечного радіоактивного забруднення – перебування людей можливе тільки в дуже захищеній техніці протягом кількох годин.
У зоні Г – надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення – навіть короткочасне перебування людей недопустимо.
За даною методикою можна завчасно розробити засоби захисту особового складу і працюючих об'єкту, а також забезпечити проведення об'єктових навчань на кожному об'єкті народного господарства з питань цивільної оборони при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій.
7.1.2. Оцінка хімічної обстановки при аварії на ХНО
Широке розповсюдження хімічнонебезпечних об'єктів, на яких знаходяться у великих кількостях сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), створюють постійну небезпеку для населення у випадку аварії.
Так, аварія у м. Бхопал і (Індія) на заводі американської фірми "Юніон Кар- байд" у 1984році призвела до загибелі 3150 чол,, а 20 тис. стали повними інвалідами.
Тому виникає необхідність завчасно проводити оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки. Оцінка проводиться з метою визначення впливу хімічного забруднення місцевості на дії населення і обґрунтування оптимальних режимів його діяльності, його захисту та ліквідації наслідків аварій.
Хімічна обстановка – це сукупність наслідків зараження території ОР чи СДОР, які впливають на діяльність об'єктів народного господарства, формування ЦО і населення.
Хімічна обстановка може створюватися при застосуванні хімічної зброї або в результаті аварійного розливу чи викидання СДОР і утворення зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.
Оцінка хімічної обстановки проводиться методом прогнозування і за даними розвідки (по факту зараження).
Прогнозування хімічної обстановки при аварії об'єкту зі СДОР проводиться з метою визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небезпечних хімічних речовин на людей, тварин, рослин, воду, корми, урожай і розробки доцільних дій формувань і населення при ліквідації хімічного зараження й ведення робіт на об'єкті.
Прогнозування проводиться завчасно.
Вхідні дані для прогнозування:
• загальна кількість СДОР на об'єкті та умови їх зберігання;
• тип і кількість СДОР, викинутих в навколишнє середовище і характер їх розливу: вільно, у піддон, на обваловану поверхню;
• метеоумови: швидкість і напрям вітру на висоті 10 м, температура повітря, ступінь вертикальної стійкості повітря;
• середня кількість населення в цій місцевості;
• ступінь захищеності населення, тварин, кормів, продуктів, урожаю.
При завчасному прогнозуванні масштабів зараження за величину кількості викинутих СДОР беруть вміст одного резервуара (для сейсмонебезпечних районів – загальний запас СДОР на ХНО), напрям вітру – на сільськогосподарський об'єкт, швидкість вітру – 1 м/с (або найбільш ймовірний), стан вертикальної стійкості повітря – інверсія (ізотермія або наймовірніша).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка обстановки“ на сторінці 6. Приємного читання.
