– оранжева – масляниста рідина темно-бурого кольору. Це натрієві або амінні солі, бутілові або октилові ефіри 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти або 2,4,5- трихлорфеноксиоцтової кислоти. Зберігається у ґрунті 2-3 місяці.
Високотоксична суміш для людей і тварин – LD50= 0,001-0,0001 мг/кг.
В уражених людей з'являються: млявість, сонливість, втрата апетиту, нудота, солодкий присмак у роті, сухість і печіння верхніх дихальних шляхів, блювота, пронос, ураження селезінки і кісткового мозку.
Сильна токсична дія пояснюється присутністю в препараті 2,4,5-т сильної отруйної речовини – діоксину, що спричиняє генетичні зміни у людей і тварин.
Уражає: цукрові буряки, горох, соняшник, помідори, виноград, бавовник.
– біла – порошковидна суміш білого кольору, не горить і не розчиняється у маслах. Застосовується у вигляді водних розчинів з добавкою поверхнево-активних речовин. Основою цієї суміші є піклорам – високотоксична речовина для цукрових буряків, соняшнику, люцерни, пшениці, бавовни. Норма витрат 8-15 г/га.
У людей і тварин – подразнення слизових оболонок, почервоніння обличчя, головний біль, крововиливи на слизових оболонках, підвищення артеріального тиску, судороги, цероз печінки, порушується обмін речовин.
– синя – 40% водний розчин натрієвої солі какодилової кислоти (від грецького – какодил – вонючий) – містить до 54% миш'яку. Дуже чутливий до цієї суміші рис, летальна доза (какодилова кислота+хлорид натрію) 0,56 кг/га. При дозі 50 кг/га відбувається стерилізація ґрунту. Багато років зберігається у навколишньому середовищі.
У людей і тварин – пригнічує ферменти і окисні процеси в тканинах, спричиняє запалення дихальних шляхів, пронос, судороги, параліч, втрату зору і свідомості. На шкірі і слизових оболонках викликає біль і розвивається невроз.
Токсини – це хімічні речовини рослинного, тваринного, чи мікробного походження, які мають токсичні властивості і можуть уражати організм людей і тварин.
Основне призначення токсинів – це знищення або тимчасове виведення із строю людей, а також диверсії в тилу.
Для досягнення однакового уражаючого ефекту необхідна бойова концентрація бутулінового токсину в 2 рази нижча, ніж концентрація Ві-ікс і у 6 разів – зарину.
У бойових умовах для зараження приземного шару атмосфери токсини розпилюють у вигляді дрібнодисперсного аерозолю за допомогою авіагенераторів аерозолів, касет або боєголовок ракет. Заражаються великі площі. При витраті бутулінового токсину 5-6 кг/км2 утворюється хмара аерозолю глибиною до 6 км. На цій території буде знищено або виведено зі строю 60% людей, якщо заходи захисту не будуть вжиті протягом 1 хв. Уражаюча дія зберігається до 12 год.
Залежно від походження всі токсини поділяють на три групи:
• фітотоксини – рослинного походження;
• зоотоксини – тваринного походження, які входять до складу отрути тварин;
• мікробні токсини – які виробляються мікроорганізмами і є причиною отруєнь і захворювань.
Ботуліновий токсин (XR) – продукт життєдіяльності бактерій. Це сірий порошок без смаку і запаху, сильнодіюча отрута смертельної дії. Найбільша токсичність – при попаданні у кров і через рани LD50= 10-6 мг/кг, при інгаляції LCi50 = 2•10*5-5•10'5 мгхв/л, при аліментарному зараженні LD = 5•10'5-6•10-5 мг/кг. Ураження настає після прихованого періоду 2 год – 2 доби, тривалість якого залежить від дози.
Симптоми: сильна слабкість, нудота, блювота, запаморочення, двоїння в очах, погіршення зору, біль у шлунку, спрага. Через 1-10 діб настає смерть від паралічу серця і дихальних м'язів.
Захист від токсину – протигази, респіратори, протипилові ватно-тканинні маски, пов'язки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хімічна зброя. Осередок хімічного ураження“ на сторінці 8. Приємного читання.
