Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеру

Цивільний захист

• висотні (атмосферні) – це вибухи на висоті більше 10 км (вище границі тропосфери). Призначені для ураження літальних апаратів. Його зовнішньою ознакою являється яскрава сфера та відсутність пилового стовпа;

• повітряні – проводяться на такій висоті, коли світна сфера не торкається поверхні землі (води) та має форму кулі. Зовні спостерігається хоча б короткочасний розрив між сферою вибуху та стовпом пилу. Вони бувають низькі і високі.

Низькі – на висоті декілька сотень і тисяч метрів над землею в залежності від потужності ядерного боеприпасу та може використовуватись для пошкодження міських та промислових будівель, для ураження людей, різної техніки та інших об'єктів.

Високі – проводяться на висоті більш низькій і можуть використовуватись для ураження літаків та інших літальних апаратів у повітрі;

– наземні (надводні) – вибухи на поверхні землі (води), тобто контактні вибухи, а також вибухи в повітрі на невеликій висоті, коли світна область торкається поверхні землі (води). Світна область має форму півкулі. При наземному вибуху відсутній розрив між світною областю і стовпом пилу.

Наземні вибухи використовуються для пошкодження різних наземних споруд підвищеної міцності, а також аеродромів, залізничних вузлів, людей у міцних укриттях та інше.

При наземних вибухах відбувається радіоактивне забруднення місцевості.

Підземні – проводяться під землею і можуть використовуватись для пошкодження надзвичайно міцних підземних споруд (КП, шахти ПУ ракет), аеродромів, підземних заводів, складів, а також для утворення радіоактивних загороджень (перешкод).

Зовні спалаху та світної області не видно. Грибовидна хмара не виникає. При неглибокому підземному вибуху спостерігається викидання ґрунту на поверхню землі.

Надводні вибухи можуть використовуватись для ураження надводних кораблів та гідротехнічних споруд.

Підводні – вибухи проводяться під водою і можуть використовуватись для ураження підводних човнів, надводних кораблів і різних гідротехнічних споруд. В місці вибуху на поверхні води спостерігається освітлена пляма, виникає "султан", поверхневі хвилі та базисна хвиля.

Базисна хвиля являється джерелом радіоактивного зараження і представляє собою пару води і мілкий водяний пил, перемішані з радіоактивними продуктами вибуху, які піднімаються вверх та розповсюджуються по вітру від епіцентру вибуху. З такої хмари випадають радіоактивні опади.

Ядерна зброя має 5 уражаючих факторів: ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне забруднення місцевості, електромагнітний імпульс.

5.1.1. Уражаючі фактори ядерної зброї, їх дія на людей, будівлі та споруди

Величезна кількість енергії, яка виділяється при повітряному ядерному вибуху розподіляється між уражаючими факторами так:

• ударна хвиля ≈ 50%;

• світлове випромінювання ≈ 35%;

• радіоактивне забруднення ≈ 10%;

• проникаюча радіація і електромагнітний імпульс ≈ 5%.

Ударна хвиля – це ділянка сильного стиснення повітря, розігрітого до декількох мільйонів градусів, що поширюється з надзвичайною швидкістю (більше 350 м/с або 1260 км/год) в усі сторони від центру вибуху (при підводному вибуху – 1500 м/с).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеру“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні положення

  • Розподіл навчального матеріалу за розділами та видами занять

  • Тема 3.1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту

  • Тема 3.1.4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

  • Профільна підготовка

  • Індивідуальні семестрові завдання

  • Умови реалізації навчальної програми

  • Теоретична частина

  • Основні положення Кодексу цивільного захисту України

  • Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку

  • Небезпечні чинники виробничих аварій, їх вплив на життя і здоров'я людей та довкілля

  • Визначення НС та їх класифікація. Можливі небезпечні ситуації в Україні

  • Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Організаційна структура сил цивільного захисту України

  • Організаційна структура сил ЦЗ України

  • Планування заходів цивільного захисту

  • Планування цивільного захисту об'єкта

  • План цивільного захисту на особливий період

  • План цивільного захисту на мирний час

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеру
  • Хімічна зброя. Осередок хімічного ураження

  • Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та природного характеру

  • Особливості осередку ураження під час НС природного характеру

  • Оцінка обстановки

  • Оцінка пожежної та інженерної обстановки

  • Розділ 2. Спеціальна підготовка

  • Методика оцінки стійкості об'єктів до впливу уражаючих факторів

  • Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об'єктів господарювання

  • Основні способи і принципи захисту населення в умовах НС

  • Основні способи захисту населення

  • Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в умовах надзвичайних ситуацій

  • Організація і особливість проведення РіНР в районах аварій, катастроф, стихійних лих

  • Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

  • Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження

  • Захист сировини, продовольства, фуражу і води