Заходи захисту в тваринництві у надзвичайних ситуаціях

Цивільна оборона та цивільний захист

Для захисту шкірних покривів тварин від РР, ОР і СДЯР можна виготувати засоби захисту з тканини, вирізаної за формою тіла тварини і намоченої водою або розчином гідрокарбонату натрію.

Ветеринарна обробка уражених тварин РР, ОР, СДЯР і БЗ запобігає їх захворюванню, забезпечує можливість використовувати уражених тварин на м'ясо і не допускає поширення інфекційних хвороб.

Ветеринарну обробку тварин можна проводити різними машинами і технічними засобами, призначеними для підігрівання і подачі води, для подачі миючих дегазуючих і дезинфікуючих розчинів обробки шкірних покривів.

Для проведення обробки формування і служба ЦЗ тварин і рослин розгортають майданчик ветеринарної обробки тварин, найкраще за межами осередку зараження або на місцевості з допустимим рівнем радіації. На ньому виконують всі види обробки тварин і знезаражування забруднених предметів догляду за ними, засобів захисту, упряжі.

Шкірні покриви уражених тварин обробляють сухим, вологим або комбінованим способами. У холодний період року обробку тварин потрібно проводити в пристосованих, утеплених приміщеннях.

Торба з прокладкою із повсті

Рис. 91. Торба з прокладкою із повсті

Суху обробку при забрудненості шкірних покривів радіоактивним пилом можна проводити машинами, які мають вакуумні пристрої: ветеринарною дезінфекційною машиною (ВДМ), пилососом. Кращий спосіб сухої обробки овець — стрижка.

При зараженні шкірних покривів ОР, СДЯР і БЗ суху обробку проводять хлорним вапном, яким посипають тіло тварини і втирають у волосяний покрив джгутом із підручного матеріалу. Через 15—ЗО хв після обробки хлорне вапно з шкірних покривів потрібно видалити щіткою або солом'яним джгутом.

При ураженні тварин фосфороорганічними отруйними речовинами терміново до обробки їм вводять анти дот проти ФОР.

Вологу обробку тварин, шкірні покриви яких заражені РР, виконують водними розчинами миючих (поверхнево активних) речовин або водою під тиском 200—250 кПа (2—2,5 атм).

Для обробки шкірних покривів як миючі засоби застосовують 0,3 % -й розчин порошку СФ-2У або СФ-2,0,3 % -й розчин емульгатора ОП-7 або ОП-10 з добавкою 0,7 %-го гексаметафосфату натрію. Якщо відсутні ці засоби, можна застосовувати сульфанол, звичайне жирове мило, стандартний піноутворювач ПО-1 пожежних машин. Якщо немає миючих засобів, обробку можна проводити чистою водою.

Шкірні покриви тварин, уражені ОР і СДЯР, необхідно обробляти дегазуючими речовинами хлоруючої і окислюючої дії: хлорним вапном у сухому вигляді або у вигляді кашки (2 кг вапна на 1 л води), двохосновної солі гіпохлориту кальцію (ДС-ГК) або 2/3 основної солі гіпохлориту кальцію (ДТС-ГК). їх застосовують у сухому вигляді або водної кашки (перша в співвідношенні 1 : 4, друга — 1 : 10); 2-м водним розчином марганцевокислого калію, підкисленим 1%-м розчином оцтової або соляної кислот (при ураженні трих л ортриети л а міном).

Із дегазуючих речовин основного характеру застосовують: їдкий натр (0,5 %-й водний розчин); 10—12 %-й водний розчин аміаку (при ураженні фосфорорганічними речовинами), вуглекислий і двовуглекислий натрій (2 % -й розчин для дегазації слизових оболонок очей, носової і ротової порожнини).

Для дегазації зарину, зоману, Ві-Ікс застосовують лужний розчин перекису водню; для дегазації азотистого іприту — 0,3—0,5 %-й розчин перманганату калію на 1 % -му розчині оцтової або соляної кислоти; для дегазації зарину, зоману — 5—10 %-й розчин аміаку.

Норми витрати сухих дегазуючих речовин на велику тварину і вівцю — до 1 кг, на молодняк великої рогатої худоби і дрібної рогатої худоби, коней і свиней — 0,3—0,5 кг; кашки — на велику тварину і вівцю 3—5 л, на теля, лоша, свиню 1—2 л.

Після дегазації тварин переганяють у загін для витримки на 20— 30 хв, а потім вдруге направляють у станки, де обмивають водою і переводять на чисту половину майданчика.

У разі необхідності тваринам надають лікувальну допомогу.

Заражені БЗ шкірні покриви тварин обробляють одразу, не чекаючи встановлення виду збудника. Шкірні покриви обмивають розчинами дезінфекуючих препаратів, а потім чистою водою. Для обробки шкірних покривів тварин, заражених споровими формами мікробів, застосовують водні розчини таких засобів: 8—13 %-й розчин однохлористого йоду; розчин трихлоризоціанурової кислоти з вмістом не менше 0,7 % активного хлору; 3 %-й розчин перекису водню на 0,5—1 %-му розчині мурашиної або оцтової кислот; 1 %-Й розчин йодохлорпіридинію на 1,5 %-му розчині хлористого водню; 1 %-й розчин йодохлорнікотинію на 3,5 %-му розчині хлористого водню; освітлений розчин хлорного вапна вмістом не менш як 5 % активного хлору.

При зараженні шкірних покривів тварин вірусами або неспоро-утворюючою мікрофлорою застосовують розчин цих же препаратів, але в концентраціях у 1,5—2 раза менших. Крім цього, можна також застосовувати 3 % -ву суспензію 2/3 основної солі гіпохлориту кальцію, 1 % -й водний розчин хлораміну. Розчин потрібно готувати перед застосуванням. Оброблених тварин витримують 1 год у тіні. У жарку пору року обробку потрібно повторити через 30 хв, а через 1 год шкірні покрови тварин обмити 0,2 %-м розчином одного з емульгаторів: СФ-2, СФ-2У, ОП-7, ОН-10 або господарського мила.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільна оборона та цивільний захист» автора Стеблюк М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заходи захисту в тваринництві у надзвичайних ситуаціях“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ ТА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ

  • Керівництво Цивільної оборони України

  • Служби Цивільної оборони

  • Режими функціонування єдиної системи захисту

  • Управління єдиною системою цивільного захисту

  • Сили цивільного захисту

  • Розділ 2. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

  • Надзвичайні ситуації природного характеру

  • У випадку загрози землетрусу

  • При загрозі землетрусу

  • Обвали (осипи)

  • Метеорологічні небезпечні явища

  • Після стихійного лиха

  • Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи

  • Транспортні аварії (катастрофи)

  • Радіаційно небезпечні об'єкти

  • Хімічно небезпечні об'єкти

  • Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти

  • Об'єкти комунального господарства

  • Ліквідація наслідків аварій та катастроф

  • Надзвичайні ситуації терористичного походження

  • Пожежі

  • Лісові й торфові пожежі

  • Гасіння пожеж

  • Осередок ядерного ураження. Вплив на людей і об'єкти

  • Ударна хвиля

  • Світлове випромінювання

  • Проникаюча радіація

  • Радіоактивне забруднення

  • Радіаційні ураження людей і тварин

  • Променева хвороба у тварин

  • Вплив радіоактивних речовин на рослини

  • Наслідки радіоактивного забруднення лісу

  • Забруднення радіоактивними речовинами продуктів, кормів і води

  • Електромагнітний імпульс

  • Осередок хімічного ураження

  • Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання першої медичної допомоги

  • Токсини

  • Фітотоксиканти

  • Зараження отруйними і сильнодіючими речовинами місцевості, кормів, продуктів, води

  • Осередок біологічного і комбінованого ураження

  • Біологічні засоби ураження людей, тварин, рослин, продуктів, кормів і води

  • Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур

  • Розділ 3. МОНІТОРИНГ І ПРОГНОЗУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

  • Методи визначення іонізуючих випромінювань

  • Класифікація дозиметричних приладів

  • Прилади для радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення

  • Під час радіаційної розвідки

  • Прилади для контролю радіоактивного опромінення

  • Комплект індивідуальних дозиметрів ДК-0,2

  • Прилади для хімічної розвідки і контролю зараження

  • Визначення ОР нервово-паралітичної дії

  • Визначення ОР на місцевості, техніці, одязі та різних предметах

  • Визначення фосфорорганічних ОР

  • Визначення хлорціану, синильної кислоти та її солей

  • Вміст зарину, зоману, Ві-Ікс, іприту, трихлортриетиламіну, люїзиту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти і хлорціану в урожаї і кормах

  • Основи оцінки радіаційної обстановки

  • Оцінка радіаційної обстановки після ядерного вибуху

  • Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС

  • Основи оцінки хімічної обстановки

  • Прогнозування наслідків впливу сильнодіючих ядучих речовин

  • Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концентрацією

  • Визначення часу уражаючої дії СДЯР

  • Оцінка пожежної обстановки

  • Оцінка інженерної обстановки

  • Розділ 4. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

  • Основні заходи і засоби захисту населення і територій

  • Радіаційний та хімічний захист

  • Укриття населення в захисних спорудах

  • Евакуаційні заходи

  • Індивідуальні засоби захисту

  • Захист населення у разі ядерної аварії

  • Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях

  • Перев'язування ран

  • Допомога при тепловому та сонячному ударах

  • Перша допомога при отруєннях

  • Перша допомога потопаючим

  • Перенесення і транспортування потерпілого

  • Розділ 5. ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

  • А. План цивільного захисту на особливий період

  • Б. План цивільного захисту на мирний час

  • Розділ 6. ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТІВ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

  • Оцінка стійкості об'єкта проти впливу уражаючих факторів

  • Оцінка можливості виникнення пожеж на об'єкті

  • Оцінка уразливості об'єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації

  • Розрахунки втрат населення

  • Основні напрямки підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях

  • Основи захисту в рослинництві у надзвичайних ситуаціях

  • Заходи захисту в тваринництві у надзвичайних ситуаціях
  • Основи захисту машинно-тракторного парку (МЛІ) і паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) у надзвичайних умовах

  • Заходи захисту в лісовому господарстві в умовах радіоактивного забруднення території

  • Ведення лісового господарства в непошкоджених лісах

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

  • Знезаражування

  • Знезаражуючі речовини і розчини

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ