Визначаємо урожай, який зберігся у зонах: Мзб = М0 - Мвт. В результаті розрахунків встановили, що втрати урожаю озимої пшениці в цілому у господарстві становитимуть 1186 ц. Втрати валового збору урожаю при цьому будуть: запланованого валового збору.
Збережений валовий збір урожаю озимої пшениці дорівнюватиме 13 036 ц, тобто
Оцінюємо урожайність озимої пшениці після впливу радіації на посіви (М3):
Таким чином проводять розрахунки за іншими культурами.
Оцінка стійкості до електромагнітного імпульсу (EMI). З метою підвищення стійкості роботи об'єктів необхідно дати оцінку стійкості до EMI електрозабезпечення, засобів зв'язку, електричних систем, радіотехнічних засобів і комп'ютерних систем об'єкта.
Таблиця 126. Імовірність втрат урожаю сільськогосподарських культур в умовах радіоактивного забруднення місцевості, %
| Фази розвитку рослин у період впливу радіації | Дозові зони (діапазони зон) гамма-радіації Дγ, Р | ||||||||||
| 100-200 | 200-300 | 300—400 | 400-500 | 600—800 | 800—1200 | 1200—2000 | 2000—3000 | 3000—5000 | 5000-7000 | 100-200 | |
| Озима і яра пшениця, жито, ячмінь ярий і озимий | |||||||||||
| Сходи-кущення | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 10 | 15 | 20 | ЗО | 40 | 60 |
| Вихід у трубку | 10 | 25 | 45 | 65 | 80 | 90 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| Колосіння-цвітіння | 0 | 10 | 15 | 20 | 30 | 40 | 60 | 80 | 100 | 100 | 100 |
| Кукурудза та зерно | |||||||||||
| 3—11-й лист | 0 | 0 | 5 | 10 | 15 | 20 | ЗО | 40 | 50 | 60 | 80 |
| Викидання волоті-цвітіння | 0 | 0 | 5 | 10 | 20 | 35 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 |
| Молочна стиглість | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 10 | 10 | 15 | 20 |
| Зернобобові (горох, квасоля ) | |||||||||||
| Сходи | 10 | 20 | 40 | 70 | 90 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| Бутонізація | 20 | 40 | 60 | 80 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| Цвітіння | 10 | 20 | 40 | 60 | 80 | 90 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| Дозрівання | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 10 | 20 | 30 | 40 | 45 |
| Плодові й виноград | |||||||||||
| Початок вегетації | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 10 | 15 | 20 | 25 |
| Поява бутонів | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 10 | 15 | 20 | 25 | 30 |
| Цвітіння | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 10 | 20 | 25 | 30 | 40 | 50 |
| Картопля | |||||||||||
| Сходи | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 10 | 20 | 30 | 40 | 60 |
| Бутонізація | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 10 | 15 | 20 | 40 |
| Цвітіння | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 10 | 15 |
| Коренеплоди: цукрові, столові, кормові буряки, морква, турнепс | |||||||||||
| Сходи | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 10 | 20 | 30 | 50 | 80 | 100 |
| Початок потовщення коренеплодів | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 10 | 15 | 20 | 30 | 40 |
| Ріст коренеплодів | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 10 | 20 | 25 |
Оцінювання стійкості до EMI проводиться в такій послідовності: визначається очікувана EMI-обстановка, що характеризується наявністю EMI-сигналів при ядерному вибуху і параметрами: часом наростання і спаду електромагнітного поля, напруженістю полів; визначаються можливі значення токів і напруг в елементах системи, що наведені від впливу EMI визначається чутливість апаратури і її елементів до EMI, тобто межові значення наведених напруг і токів, коли робота системи ще не порушується; електротехнічна й електронна система розподіляється на окремі ділянки, які аналізуються з виділенням основних, від яких залежить робота; визначається коефіцієнт безпеки кожної ділянки системи, а також межа стійкості системи в цілому. Одержані результати розрахунків аналізуються й, оцінюються а потім слід зробити висновки, в яких потрібно відмітити: найбільш уразливі ділянки, ступінь стійкості системи до впливу EMI, які необхідно провести організаційні й інженерно-технічні заходи спрямовані на підвищення стійкості уразливих окремих ділянок і системи в цілому.
При розробці інженерно-технічних заходів, спрямованих на підвищення стійкості електротехнічних і електронних систем, мають бути застосовані способи боротьби з наслідками впливу EMI або захист від проникнення імпульсів — не допустити наведені токи до чутливих вузлів і елементів устаткування.
Сучасний рівень знань про природу і властивості EMI дає можливість розробити захист від нього і впровадити заходи захисту, до яких входять схеми стійкі до електромагнітної інтерференції, радіоелектронні елементи, стійкі до EMI, екранування окремих пристроїв або цілих електронних систем.
Основна мета захисних пристроїв від EMI — не допустити наведені токи до чутливих вузлів. Найбільш простим способом захисту е укладання обладнання повністю або окремих вузлів у захисні то-копровідні заземлені екрани і установка спеціальних захисних пристроїв на всіх лініях, трубопроводах, отворах і вікнах, які з'єднують внутрішні приміщення з обладнанням і зовнішнім середовищем. Ефективним буде заземлення окремих монтажних контурів (незалежно від заземлення екранів), застосування скручених пар проводів, провідних зв'язків усередині обладнання за деревовидною схемою. Для захисту провідних ліній або антен доцільно послідовно з грозовим розрядником встановлювати полосові фільтри.
Приклад типового захисту вхідних функціональних кабельних ліній показано на рис. 85.
Для захисту силового кабелю на вході в обладнання можна застосувати радіочастотні дросельні катушки і надшвидкодіючі варистори-резистори, які міняють свій опір залежно від напруги (рис. 86).
Якщо обладнання живить постійним током інші прилади і вузли, тоді для захисту від EMI можна встановлювати додаткові радіочастотні дросельні катушки і пристрої, що придушують коливання перехідних процесів (рис. 87).
Антени захищати від EMI можна за допомогою надшвидкодіючих газорозрядних ламп. Вони витримують у режимі передачі потужність до 100 Вт і захищають від EMI (рис. 88).
Рис. 85. Схема захисту вхідних функціональних кабельних ліній: 1 — імпульс; 2 — захисний екран кабелю; 3 — ізольована жила кабелю; 4 — екран; 5 — розрядник для захисту від перенапруги; 6 — фільтр; 7 — заземлення; 8 — діод; 9 — вивідний хвилевід
Рис. 86. Захист вихідних силових кабельних ліній: 1 — фазний провід; 2 — централь; 3 — земля; 4 — швидкодіючий варистор; 5 — обладнання, що захищається
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільна оборона та цивільний захист» автора Стеблюк М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розрахунки втрат населення“ на сторінці 3. Приємного читання.
