• дезактивація території і будівель;
• інші заходи: гідрологічні, протиповіневі, обмеження лісокористування, полювання, рибної ловлі, перебування у полі при проведенні сільськогосподарських робіт.
Критерієм для прийняття рішення про заходи захисту населення на ранній і середніх фазах після аварії є дози зовнішнього і внутрішнього опромінення (табл. 111) з установленими двома рівнями радіаційного впливу — нижнім і верхнім — згідно з рекомендацією МАГАТЕ і НРБУ—1997.
Таблиця 111. Критерії для прийняття рішень на ранній фазі розвитку аварії
| Захисні заходи | Дозові критерії (прогнозована доза за перші 10 діб), мЗв | |||
| Все тіло | Окремі органи (легені, щитовидна залоза, шкіра) | |||
| Нижній рівень | Верхній рівень | Нижній рівень | Верхній рівень | |
| Укриття, захист органів | ||||
| дихання і шкіри | 5 | 50 | 50 | 500 |
| Йодова профілактика: | ||||
| дорослі | — | — | 50* | 500* |
| діти, вагітні жінки | — | — | 50* | 250* |
| Евакуація: | ||||
| дорослі діти, вагітні жінки | 50 10 | 500 50 | 500 200* | 5000 500* |
* Тільки до щитовидної залози.
При прогнозованому опроміненні, що не перевершує нижнього рівня, заходи, перелічені в табл. 111 і 112, не проводяться. Якщо прогнозоване опромінення перевищує нижній рівень, але не досягає верхнього рівня, то проведення вказаних заходів може бути відкладене.
Якщо прогнозоване опромінення досягає або перевищує верхній рівень, то обов'язково необхідно проводити заходи, наведені в табл. 111, 112, навіть якщо вони пов'язані з порушенням нормальної життєдіяльності населення і об'єктів.
Таблиця 112. Критерії для прийняття рішення на середній фазі розвитку аварії
| Заходи захисту | Дозові критерії (прогнозована доза за перший рік), мЗв | |||
| Все тіло | Окремі органи | |||
| Нижній рівень | Верхній рівень | Нижній рівень | Верхній рівень | |
| Обмежене використання забруднених радіоактивними речовинами продуктів харчування і питної води | 5 | 50 | 50 | 500 |
| Евакуація | 50 | 500 | Не встановлюється | |
Якщо наявні заходи захисту не забезпечують безпеки населення, необхідно проводити його евакуацію.
Щоб реально оцінити можливість проведення евакуації, необхідно враховувати: період року, погодні умови, стан доріг, наявність транспорту, кількість населення, яке підлягає евакуації, місця для евакуації, наявність житлових приміщень та ін.
З метою зменшення впливу іонізуючого опромінення на людей всі заходи мають бути спрямовані на зменшення потрапляння радіоактивних речовин в органи дихання, травлення і на поверхню тіла.
Тому необхідно:
• на підставі інформації про радіаційну обстановку підрозділами радіаційної розвідки формувань цивільного захисту і відділу з питань НС та цивільного захисту населення нанести дані радіоактивного забруднення господарства (села) на карту-схему;
• визначити необхідну кількість людей, робочих змін, тривалість їх роботи, враховуючи допустимі дози опромінення і фактичний рівень радіації та умови перебування людей у приміщеннях, техніці на полі;
• інформувати населення про стан радіаційної обстановки та небезпеку радіаційного опромінення;
• розробити, впровадити і контролювати дотримання населенням режимів поведінки;
• обмежити перебування людей на відкритій місцевості; розмістити людей в житлових, виробничих приміщеннях чи захисних спорудах;
• провести герметизацію житлових і виробничих приміщень, дверей, вікон, димарів, вентиляційних отворів на час розсіювання радіоактивних речовин у повітрі й формування радіоактивного забруднення території;
• провести йодову профілактику (табл. 113);
• захистити органи дихання підручними засобами (табл. 114);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільна оборона та цивільний захист» автора Стеблюк М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захист населення у разі ядерної аварії“ на сторінці 2. Приємного читання.
