Провівши розрахунки, необхідно зробити висновки:
• якщо Ки > 1, то захисна споруда забезпечує всю працюючу зміну;
• якщо Км < 1, то місць мало для працюючої зміни і потрібно передбачити будівництво або пристосування наявних приміщень для решти працівників зміни.
Визначення захисних властивостей захисних споруд. Послідовність оцінки захисних споруд від радіаційного ураження така.
Визначається максимальний рівень радіації Рмшж. Це можна визначити за даними розвідки або за таблицями.
Визначається коефіцієнт ослаблення дози радіації захисної споруди. Цей коефіцієнт залежить від матеріалу, товщини перекриття та розташування захисної споруди (вбудована, чи розташована окремо). Коефіцієнт визначається за формулою
де Косл — коефіцієнт ослаблення дози радіаці; Кр коефіцієнт розміщення (для сховищ, окремо розташованих за межами забудови — 1, в межах забудови — 2, для сховищ вбудованих у будинках: для стін — 2, для перекриттів — 4, для сховищ вбудованих у виробничних спорудах або житловому кварталі: для стін — 4, для перекриттів — 8; h — товщина захисного шару сховища, м, d — товщина шару половинного ослаблення матеріалу перекриття захисного шару, м, за табл. 106.
Після цього визначається можлива максимальна доза опромінення на відкритій місцевості території об'єкта при одноразовому опроміненні за 4 доби:
де Двідкр — доза опромінення — Р; tп — час початку опромінення; tк — час закінчення опромінення.
Тепер визначається необхідний коефіцієнт ослаблення захисної споруди, за умови, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген:
де Rосл.необх — необхідний коефіцієнт ослаблення; Д відкр — доза опромінення на відкритій місцевості; 50 Р — одноразова доза опромінення за 4 доби.
Визначений коефіцієнт ослаблення порівнюється з необхідним коефіцієнтом ослаблення. Якщо визначений коефіцієнт ослаблення більший за необхідний коефіцієнт ослаблення, то за захисними властивостями захисна споруда забезпечує захист персоналу від радіаційного ураження, а якщо визначений коефіцієнт ослаблення менший за необхідний коефіцієнт ослаблення, то захисна споруда не захистить від радіаційною ураження.
Для підтримання допустимих теплових, вологих і газових параметрів повітря протягом всього часу перебування людей у сховищах встановлюють припливні й припливно-витяжні вентиляційні установки, які мають забезпечувати нормальну роботу за режимом чистої вентиляції протягом 48 год і в режимі фільтровентиляції — 12 год (табл. 104—105).
Таблиця 104. Гранично допустимі параметри повітря у сховищі
| Параметри | В районах з t < 25 °С | В районах з t > 2 | 5 °С | |||
| Чиста вентиляція | Фільтровентиляція | Регенерація | Чиста вентиляція | Фільтровентиляція | Регенерація | |
| Температура, °С | 27—28 | 29—30 | до 31 | 28— 30 | 30—31 | до 32 |
| Відносна вологість, % | 80-85 | до 90 | до 90 | 75—90 | до 90 | до 90 |
| Ефективна температура, · °С | 27 | 29 | 29,5 | 28 | 30 | 30,5 |
| Вміст кисню, · % | 19—20 | 19 | 18—19 | 19—20 | 19 | 18—19 |
| Вміст вуглекислого газу,% | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 |
Таблиця 105. Норми подачі повітря у сховище
| Розрахункові параметри зовнішнього повітря | Норма повітря на одну людину, м3 | ||
| Температура, °С | Тепловиділення, ккал | При режимі чистої вентиляції | При режимі фільтровентиляції |
| До 25 | До 10,5 | 7 | 2 |
| 20—25 | 10,5—12,5 | 10 | 2 |
| 25-30 | 12, 5—14 | 14 | — |
| Більше 30 | 12,5—14 | 20 | Розрахунком (до 8) |
Розрахунки постачання повітря у сховищах потрібно робити згідно з режимами та обладнанням сховищ фільтровентиляційними та регенеративними установками.
Норми зовнішнього повітря на одну людину, що подається у сховище для людини на 1 год, такі: при "Режимі І":
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільна оборона та цивільний захист» автора Стеблюк М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка інженерної обстановки“ на сторінці 5. Приємного читання.
