Ці оцінки найбільш достовірні, якщо вологість матеріалів, густота лісу, умови місцевості, швидкість вітру, вологість повітря є середніми. Вплив кожного з цих факторів на швидкість поширення пожеж можна визначити за допомогою даних табл. 90.
Таблиця 90. Коефіцієнти відносного впливу рельєфу місцевості, вологості повітря, кількість і вологості горючих матеріалів, швидкості вітру та швидкості поширення лісових низових пожеж
| Крутість схилу | Відносна вологість повітря, р | Запас горючих матеріалів, Т | Вологість горючих матеріалів, w | Швидкість віт-РУ, v | |||||
| град | Ka | % | KР | т/га | Кт | % | К | м/с | Кvв |
| -40 | 1,0 | 20 | 3,8 | 0,5 | 1 | 10 | 1,0 | -2,0 | 1,05 |
| -20 | 1,0 | 30 | 2,9 | 1,0 | 2 | 15 | 0,95 | -0,8 | 1,0 |
| 0 | 1,0 | 40 | 2,2 | 2,0 | 4 | 20 | 0,50 | 0,5 | 1,6 |
| 10 | 1,2 | 50 | 1,7 | 3,0 | 6 | 25 | 0,23 | 0,5 | 2,4 |
| 20 | 2,0 | 60 | 1,4 | 4,0 | 8 | 30 | 0,19 | 1,0 | 4,2 |
| 30 | 4,9 | 70 | 1,25 | 5,0 | 10 | 40 | 0,17 | 2,0 | 11,2 |
| 35 | 9,5 | 80 | 1,15 | — | — | 50 | 0,14 | 3,0 | 21,0 |
Швидкість поширення пожеж можна розрахувати за формулою
де vо — швидкість поширення пожежі за вихідних умовах; и — швидкість поширення пожежі за розрахункових умов; Кх — відносний вплив змінного, фактора (х) на швидкість поширення горіння при зміні фактора в інтервалі від х0 до х1, при Кх = Кх1 : Кх0.
Наприклад, низова пожежа піднімається по схилу крутістю 20° зі швидкістю 1,0 м/хв, тоді на дільниці схилу крутістю 30° швидкість поширення пожежі можна визначити так.
З табл. 90 знаходимо, що для 20° Ка2о = 2,0, а для 30° КаЯ0 = 4,9. Тоді:
Важливою є оцінка безпеки людей, які перебувають у захисних спорудах у районі пожежі.
Характер впливу високої температури і шкідливих домішок газового середовища на людей, які знаходяться в захисних спорудах, можна оцінити за допомогою даних табл. 91.
Таблиця 91. Вплив пожежі на людей, які перебувають у захисних спорудах
| Вид пожежі | Типи захисних | Характер впливу за час, год | ||||
| споруд | 0,25 | 0,5 | 1.0 | 8,0 | 6,0 | |
| Ґрунтова | Всі типи | — | — | — | — | — |
| Низова слабка | Всі типи при герметизації | — | ЛО | ЛО | — | — |
| Низова сильна | Те саме | — | — | ЛО | — | — |
| Верхова | — | — | ВТ | ВТ, СО | — | |
| Суцільна в завалах | Окремо розміщені з поввою ізоляцією | — | — | — | СО, ВТ | |
| Суцільна верхова на площі понад · 30 га | Вбудовані з підпором більше 3 кг/см* | |||||
| — | — | — | — | СО, ВТ | ||
| 3 порушеною герметизацією | ЛО | ЛО | СО, ВТ | СО, ВТ | ВО, ВТ | |
| Суцільна в населених пунктах | Вбудовані | — | — | — | ЛО,ВТ | СО, ВТ |
| Окремо розміщені | — | — | — | ЛО | со | |
| 3 порушеною герметизацією | — | - | ЛО,ВТ | СО, ВТ | ВО, ВТ | |
Примітка. ЛО — легке отруєння: головний біль, пульсація у скронях; СО — отруєння середньої важкості: слабкість, нудота, прискорене дихання і пульс; ВО — важке отруєння: посилене дихання і пульс, судоми, уривчасте дихання; ВТ — вплив високої температури: різке погіршення самопочуття і зниження працездатності.
На швидкість поширення пожежі в населеному пункті значний вплив мають вогнестійкість будівель, щільність забудови та швидкість приземного вітру (табл. 92, 93).
Таблиця 92. Швидкість поширення пожежі залежно від характеристики району пожежі та швидкості приземного вітру
| Район поширення пожежі | Швидкість поширення пожежі, м/год | ||
| при вітрі 3—5 м/с | при вітрі 10—20 м/сек | ||
| Лісові пожежі | низові | 100—200 | до 1000 |
| верхові | 200—600 | до 2500 | |
| У районах забудови будівлями II і III ступеня вогнестійкості | 60—120 | 150—350 | |
| У районах забудови будівлями IV і V ступеня вогнестійкості | 120—300 | 300—900 | |
| У забудовах сільських населених пунктів IV і V ступеня вогнестійкості | 500—900 | до 2500 | |
Таблиця 93. Вогнестійкість будівель
| Ступінь вогнестійкості будівель | Частини будівель | |||||
| Несучі, стіни сходових кліток | Заповнення між стінами | Сумісні | Поверхові | Перегородки | Протипожежні стіни | |
| І | Незго-раючі, Згод | Незго-раючі, Згод | Незго-раючі, Ігод | Незго-раючі, 1,5 год | Незго-раючі, 1 год | Незго-раючі, 4 год |
| ІІ | Те саме, 2,5 год | Те саме, 0,25 год | Те саме, 0,25 год | Те саме, Ігод | Те саме, 0,25 год | Те саме, 4 год |
| III | Те саме, 2 год | Те саме, 0,25 год | Згораючі | Важко-згораючі, 0,76 год | Важко-згораючі, 0,25 год | Те саме, 4 год |
| IV | Важко-згораючі, 0,5 год | Важко-згораючі, 0,25 год | Те саме | Те саме, 0,25 год | Те саме, 0,25 год | Те саме, 4 год |
| V | Згораючі | Згораючі · — - | Те саме | Згораючі | Згораючі | Те саме, 4 год |
Примітка. Цифрами вказані межі вогнестійкості будівель, год. Щільність забудови можна визначити за формулою
де Щзб — щільність забудови; — загальна площа об'єкта; І7б — площа будівель.
Вогнестійкість будівель характеризується горючістю їх елементів і межами вогнестійкості основних конструкцій.
Межа вогнестійкості будівельних конструкцій — це час від початку дії вогню до виникнення наскрізних щілин, або досягнення температури 200 °С на поверхні, протилежній дії вогню або її руйнування. Характеристика ступенів вогнестійкості будівель наведена в табл. 93.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільна оборона та цивільний захист» автора Стеблюк М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка пожежної обстановки“ на сторінці 3. Приємного читання.
