Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання першої медичної допомоги

Цивільна оборона та цивільний захист
Назва ОРШлях потрапляння ОРСмертельна доза (експоз. 15 хв), мг/л, мг/кг
ВРХКоніВівціСвиніКуриКачки
ЗаринІнгаляційний0,0050,0050,10,10,010,01
Нашкірний1,53,5—154050
ЗоманІнгаляційний0,0006— 0,00090,00450,0076__
Нашкірний0,8—1,00,3—0,7————
Ві-ІксНашкірнийУ 100 раз менше порівняно з дозами зомана
ІпритІнгаляційний0,25—0,30, ВХР, свині, кролі більш чутливі

Перша допомога — видалення або розкладання іприту на шкірі тварини протягом перших 5—15 хв після отруєння — запобігає або значно знижує ступінь ураження. Дегазацію іприту на шкірі тварини можна проводити хлорним вапном у вигляді кашки (1 частину хлорного вапна і 3 частини води) або хлорно-вапняним молоком (1 частина хлорного вапна і 9 частин води). Препарати хлорного вапна подразнююче діють на шкіру, тому після обробки їх потрібно добре змити водою.

Хороші результати дає промивання 15 %-м водно-спиртовим розчином хлораміну Б, він руйнує іприт не тільки на шкірі, а й частково той, що уже проник у неї. Можна обмивати лужними і мильними розчинами.

Уражені очі промивають 0,25 %-м водним розчином хлораміну або 2 %-ним розчином двовуглекислого натрію чи борної кислоти. Слизову оболонку рота і носа промивають 0,5 %-м розчином хлораміну або 2—3 %-м розчином двовуглекислої соди.

Отруйні речовини загальноотруйної дії об'єднують хімічні сполуки, різні як за своєю фізіологічною дією, так і за хімічною будовою.

Як потенційні ОР загальноотруйної дії найбільше значення мають синильна кислота (АС) і хлорщан (СК). Певну небезпеку через свою високу токсичність несуть гідриди миш'яку і фосфору, окис вуглецю і карбоніли металів.

Синильна кислота (АС) — безколірна рідина із запахом гіркого мигдалю, необмежено розчиняється у воді, сильна швидкодіюча отрута. Незахищених людей і тварин пари синильної кислоти уражають через органи дихання, а також при надходженні в організм з їжею, кормами і водою. При концентрації понад 10 г/м уражує організм через шкіру.

Ознаки ураження: гіркота і металевий присмак у роті, нудота, головний біль, задишка, судоми. Смерть настає від паралічу серця.

Ознаками ураження тварин є подразнення слизових оболонок. Тварини стають неспокійними, відфоркуються, з'являється задишка, хитлива хода, судоми. Слизові оболонки очей, рота і носа стають яскраво-червоними, з'являються явища паралічу, смерть настає від зупинки дихання.

Сучасний фільтруючий протигаз надійно захищає органи дихання людини від синильної кислоти, а шкіру — захисний костюм.

У разі ураження людини необхідно застосувати антидот, наприклад, амілнітрит. Роздавлену ампулу з антидотом швидко вводять під лицеву частину протигазу, за необхідності роблять штучне дихання.

Додатково до амілнітриту внутрішньовенно вводять метиленову синь у фізіологічному розчині або розчині глюкози, 25—ЗО % -й розчин тіосульфату натрію, діоксіацетон. Комплексна антидотна терапія дає можливість зняти токсичну дію не менш як десяти смертельних доз синильної кислоти.

Синильну кислоту, яка потрапила на шкіру, змивають 2 %-м розчином соди або водою з милом.

Для дегазації синильної кислоти можна застосовувати водні суспензії, приготовлені з 20 % їдкого натру і 10 %-го розчину залізного купоросу (1:2 за об'ємом). Можна обробити синильну кислоту лугом, але при цьому утворюється ціанистий натрій, тому доцільно змішати луг з окислювачем, наприклад 10 %-м КМп04.

Ураженим тваринам у перші хвилини після отруєння проводять інгаляцію амілнітритом або пропилнітритом. Для цього ампулу з амілнітритом роздушують у ватно-марлевому тампоні і вводять у ніс тварини. Потім вводять внутрішньовенно метиленову синь на 20 %-му розчині глюкози у вигляді 1 %-го розчину 1 мл на 1 кг маси тварини. Після цього вводять внутрішньовенно 30 %-й розчин гіпосульфату — 150—250 мл великим тваринам і 20—30 мл малим.

Задушливі отруйні речовини мають високу леткість, під час вдихання їх специфічно уражується легенева тканина і виникає токсичний набряк легенів. Такі властивості має фосген (СЄ), дифосген (ОР), а також деякі сполуки, які містять фтор. Жодна речовина з цієї групи нині не є на озброєнні армій провідних країн. Але деякі з них, зокрема фосген, розглядаються як резервні ОР через наявність великих виробничих потужностей.

Фосген (СО) при температурі понад 8 °С — газ із запахом горілого сіна, важчий від повітря, погано розчиняється у воді, добре — в органічних розчинниках. Це нестійка ОР, заражає тільки атмосферу. Тривалість дії фосгену влітку до 30 хв, взимку — до 3 год. Тривале зараження повітря може бути лише у місцях його застою.

Фосген уражує легені людини, спричиняючи набряк, подразнює очі й слизові оболонки. Має властивості кумулятивної дії. Основні симптоми ураження: подразнення очей, сльозотеча, запаморочення, загальна слабкість. Прихований період дії 4—5 год, за цей час розвивається ураження легеневої тканини. Потім з'являються кашель, посиніння губ, вух, кінчиків пальців ніг і рук, головний біль, задишка, температура підвищується до 39 °С. Смерть настає через дві доби від набряку легень.

Токсичність, патогенез і клінічна картина отруєння фосгеном і дифосгеном аналогічні.

При дії цих ОР на органи дихання збільшується проникність стінок капілярів, що й призводить до набряку легень.

В уражених тварин спочатку з'являються незначні витікання з носа, сльозотеча і рідкі кашлеві поштовхи. На свіжому повітрі подразнення слизових оболонок проходить, але пізніше тварини відмовляються від кормів і води. З'являється ціаноз слизових оболонок очей і носа, наявність хрипів у легенях, дихання утруднене і часте, пульс 80—90 поштовхів за хвилину, слабкого наповнення, тони серця приглушені, з'являється піна. Набряк легень швидко прогресує і досягає максимуму через 10—12 год після отруєння.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільна оборона та цивільний захист» автора Стеблюк М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання першої медичної допомоги“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ ТА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ

  • Керівництво Цивільної оборони України

  • Служби Цивільної оборони

  • Режими функціонування єдиної системи захисту

  • Управління єдиною системою цивільного захисту

  • Сили цивільного захисту

  • Розділ 2. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

  • Надзвичайні ситуації природного характеру

  • У випадку загрози землетрусу

  • При загрозі землетрусу

  • Обвали (осипи)

  • Метеорологічні небезпечні явища

  • Після стихійного лиха

  • Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи

  • Транспортні аварії (катастрофи)

  • Радіаційно небезпечні об'єкти

  • Хімічно небезпечні об'єкти

  • Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти

  • Об'єкти комунального господарства

  • Ліквідація наслідків аварій та катастроф

  • Надзвичайні ситуації терористичного походження

  • Пожежі

  • Лісові й торфові пожежі

  • Гасіння пожеж

  • Осередок ядерного ураження. Вплив на людей і об'єкти

  • Ударна хвиля

  • Світлове випромінювання

  • Проникаюча радіація

  • Радіоактивне забруднення

  • Радіаційні ураження людей і тварин

  • Променева хвороба у тварин

  • Вплив радіоактивних речовин на рослини

  • Наслідки радіоактивного забруднення лісу

  • Забруднення радіоактивними речовинами продуктів, кормів і води

  • Електромагнітний імпульс

  • Осередок хімічного ураження

  • Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання першої медичної допомоги
  • Токсини

  • Фітотоксиканти

  • Зараження отруйними і сильнодіючими речовинами місцевості, кормів, продуктів, води

  • Осередок біологічного і комбінованого ураження

  • Біологічні засоби ураження людей, тварин, рослин, продуктів, кормів і води

  • Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур

  • Розділ 3. МОНІТОРИНГ І ПРОГНОЗУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

  • Методи визначення іонізуючих випромінювань

  • Класифікація дозиметричних приладів

  • Прилади для радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення

  • Під час радіаційної розвідки

  • Прилади для контролю радіоактивного опромінення

  • Комплект індивідуальних дозиметрів ДК-0,2

  • Прилади для хімічної розвідки і контролю зараження

  • Визначення ОР нервово-паралітичної дії

  • Визначення ОР на місцевості, техніці, одязі та різних предметах

  • Визначення фосфорорганічних ОР

  • Визначення хлорціану, синильної кислоти та її солей

  • Вміст зарину, зоману, Ві-Ікс, іприту, трихлортриетиламіну, люїзиту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти і хлорціану в урожаї і кормах

  • Основи оцінки радіаційної обстановки

  • Оцінка радіаційної обстановки після ядерного вибуху

  • Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС

  • Основи оцінки хімічної обстановки

  • Прогнозування наслідків впливу сильнодіючих ядучих речовин

  • Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концентрацією

  • Визначення часу уражаючої дії СДЯР

  • Оцінка пожежної обстановки

  • Оцінка інженерної обстановки

  • Розділ 4. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

  • Основні заходи і засоби захисту населення і територій

  • Радіаційний та хімічний захист

  • Укриття населення в захисних спорудах

  • Евакуаційні заходи

  • Індивідуальні засоби захисту

  • Захист населення у разі ядерної аварії

  • Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях

  • Перев'язування ран

  • Допомога при тепловому та сонячному ударах

  • Перша допомога при отруєннях

  • Перша допомога потопаючим

  • Перенесення і транспортування потерпілого

  • Розділ 5. ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

  • А. План цивільного захисту на особливий період

  • Б. План цивільного захисту на мирний час

  • Розділ 6. ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТІВ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

  • Оцінка стійкості об'єкта проти впливу уражаючих факторів

  • Оцінка можливості виникнення пожеж на об'єкті

  • Оцінка уразливості об'єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації

  • Розрахунки втрат населення

  • Основні напрямки підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях

  • Основи захисту в рослинництві у надзвичайних ситуаціях

  • Заходи захисту в тваринництві у надзвичайних ситуаціях

  • Основи захисту машинно-тракторного парку (МЛІ) і паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) у надзвичайних умовах

  • Заходи захисту в лісовому господарстві в умовах радіоактивного забруднення території

  • Ведення лісового господарства в непошкоджених лісах

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

  • Знезаражування

  • Знезаражуючі речовини і розчини

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ