Радіоактивне забруднення

Цивільна оборона та цивільний захист

Великий вплив на ступінь і характер забруднення місцевості мають метеорологічні умови. Вітер у верхніх шарах атмосфери сприяє розсіванню радіоактивного пилу на великі території і цим самим знижує ступінь забруднення місцевості. Сильний вітер у приземному шарі атмосфери частину радіоактивного пилу, який випав на поверхню землі, може підняти в повітря і перенести на іншу територію, що призведе до зменшення ступеня забруднення в даному районі, але збільшення території, забрудненої радіоактивними речовинами.

Під час дощу, снігу, туману ступінь забруднення в районі випадання опадів вищий, ніж у суху погоду. За таких умов протягом одного і того ж часу з дощем або снігом на поверхню землі осідає значно більше радіоактивних речовин. Але сніг ослаблює іонізуючі випромінювання (внаслідок екранізуючої дії) і рівень радіації зменшується. Випадання дощу сприяє перенесенню радіоактивних речовин у ґрунт, а на місцевості також знижується рівень радіації.

Нерівномірне забруднення території радіоактивними речовинами обумовлює і рельєф місцевості. У долинах, ярах, на берегах річок створюється щільне забруднення.

У лісових масивах рівень радіації на ґрунті менший, ніж на відкритій місцевості, тому що радіоактивний пил осідає на кронах дерев і випромінювання частково екранізується деревами. На листі, розміщеному високо і зовні крони дерев нагромаджується менше радіоактивних речовин, ніж на листі, розміщеному в середині крони і внизу. Листя, яке знаходиться в нижній зовнішній частині крони дерев, середньо забруднене радіоактивними речовинами.

Найбільше нагромаджується радіонуклідів у кронах лісових насаджень на узліссях з підвітряного боку і у дерев, які ростуть осторонь, одиничних, особливо на підвищених, відкритих вітрові місцях.

Безпосередньо після випадання радіоактивних речовин починається вертикальна і горизонтальна їх міграція під дією природних факторів. На першому етапі важливими в міграції радіоактивних речовин є метеорологічні фактори — атмосферні опади і вітер. Атмосферні опади, промиваючи крони дерев, переміщують радіонукліди з верхніх частин крони у нижні, а потім і під полог лісу. Вітер, видуваючи тонкодисперсну фракцію радіоактивних речовин, переносить її з крон одних дерев на інші, частково — під полог насаджень і на прилеглу до лісу територію.

При переміщенні радіоактивних речовин під намет лісу поряд із дією метеорологічних факторів важливу роль відіграють процеси біологічної міграції — опадання листя, хвої, кори, плодів та інших забруднених елементів дерева. Радіонукліди, які залишилися в наземній частині насаджень, частково проникають у внутрішні тканини деревини, забруднюють її (табл. 15).

Ці дані показують коефіцієнт затримання радіоактивних речовин насадженнями. Коефіцієнт затримання залежить від типу і віку насаджень, сезонних і метеорологічних умов, фізико-хімічної форми і дисперсності радіоактивних речовин, які осідають із атмосфери.

Крім крони насаджень, другим рослинним фільтром для радіоактивних речовин, що осідають, є трав'яний ярус, затримуючі властивості якого також залежать від різних факторів (біомаси, розміру експонуючої поверхні до осідаючих радіоактивних частинок, характеристики цієї поверхні — шорсткості листків та ін.).

У міграції радіонуклідів, затриманих на наземних частинах дерев, важливе значення має осінній листопад у листяних порід. У цей період на лісову підстилку переміщується значна кількість радіоактивних речовин, які осіли в кронах дерев. Повільніше проходить міграція радіонуклідів у хвойних лісах, оскільки тривалість життя хвої три-чотири інколи до семи років.

При глобальних випаданнях у кронах лісових насаджень може нагромаджуватися 65—95 % гамма-випромінюючих продуктів поділу (головним чином, цезій-137 і церій-144).

Таблиця 15. Коефіцієнти затримання радіоактивних речовин лісами

ЛісФорма випаданняКоефіцієнт затримання, %
Сосновий ліс віком 60 років, зімкнутість крони 0,9Випадання частинок до 50 мкм80—100
Сосновий ліс віком 25 років, зімкнутість крони 0,8Випадання частинок розмірами до 100 мкм70—90
Сосновий ліс віком до 30 років, зімкнутість крони 0,8Випадання повторних частинок, піднятих з поверхні землі вітром40—60
Березовий ліс віком 40 років взимку, зімкнутість крони 0,8Випадання повторних (ґрунтових) частинок, піднятих з поверхні землі вітром20—25
Березовий ліс віком 30—40 років влітку, зімкнутість крони 0,8Глобальні випадання після ядерних вибухів20—60
Сосновий ліс віком 50—60 років, зімкнутість крони близько 1,0Та сама50—90

У результаті фізичної і біологічної міграції в листяних лісах через рік після разових випадань суміші продуктів поділу частка їх у кроні від загальної кількості в лісі знижується в кілька разів, відповідно збільшується забруднення лісової підстилки і ґрунту.

Вертикальне переміщення стронцію-90 в ґрунті залежить віл водного режиму, механічного складу і фізико-хімічних властивостей ґрунту. В ґрунті під пологом лісу на міграцію стронцію-90 значно впливає рельєф місцевості. Цей радіонуклід переміщується інтенсивніше біля підніжжя і середніх частин пагорбів, покритих лісом, порівняно з вершинами пагорбів.

У хвойних насадженнях самоочищення крон проходить у 3—4 рази повільніше і становить три-чотири роки, а інколи і більше. Після закінчення цього більш небезпечного періоду, радіоактивні речовини, які випали на ліс, переміщуються на лісову підстилку і ґрунт, де міцно фіксуються.

Лісова підстилка, після випадання радіоактивних речовин, стає потужним акумулятором радіонуклідів у лісовому біогеоценозі.

Після глобальних радіоактивних випадань концентрація важливих продуктів поділу в підстилках лісу більша в 10—1000 разів, ніж в інших фракціях лісової рослинності. У лісовій підстилці може зосереджуватися до 50—80 % радіонуклідів, які випадають з атмосфери, від загальної кількості радіоактивних речовин у всьому біогеоценозі.

Висока сорбційна властивість ґрунтів щодо радіоактивних речовин, які випадають з атмосфери, призводить до того, що радіонукліди протягом тривалого часу затримуються в верхніх шарах ґрунту — (0—15 см). Порівняно повільна міграція більшості продуктів поділу, які осіли з глобальними радіоактивними випадами, відмічається багатьма дослідниками.

Надалі ліси запобігають рознесенню радіоактивних речовин з поверхні ґрунту водою під час весняного танення снігу. Радіоактивні речовини затримуються у верхніх горизонтах лісових ґрунтів і не надходять у річки, менше переносяться вітром і знижують загрозу повторного забруднення території радіонуклідами.

Затримання радіоактивних речовин на поверхні сільськогосподарських посівів і природних сіножатей залежить від щільності забруднення в даному районі (Кі/км2), характеру наземної частини рослин, погоди та інших факторів. Радіоактивні речовини малих розмірів краще затримуються на поверхні рослин, ніж великі. Випадання великих частинок характерне для територій з великою щільністю забруднення. Такі частинки скочуються з поверхні рослин під дією ваги, а також задуваються вітром.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільна оборона та цивільний захист» автора Стеблюк М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Радіоактивне забруднення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ ТА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ

  • Керівництво Цивільної оборони України

  • Служби Цивільної оборони

  • Режими функціонування єдиної системи захисту

  • Управління єдиною системою цивільного захисту

  • Сили цивільного захисту

  • Розділ 2. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

  • Надзвичайні ситуації природного характеру

  • У випадку загрози землетрусу

  • При загрозі землетрусу

  • Обвали (осипи)

  • Метеорологічні небезпечні явища

  • Після стихійного лиха

  • Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи

  • Транспортні аварії (катастрофи)

  • Радіаційно небезпечні об'єкти

  • Хімічно небезпечні об'єкти

  • Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти

  • Об'єкти комунального господарства

  • Ліквідація наслідків аварій та катастроф

  • Надзвичайні ситуації терористичного походження

  • Пожежі

  • Лісові й торфові пожежі

  • Гасіння пожеж

  • Осередок ядерного ураження. Вплив на людей і об'єкти

  • Ударна хвиля

  • Світлове випромінювання

  • Проникаюча радіація

  • Радіоактивне забруднення
  • Радіаційні ураження людей і тварин

  • Променева хвороба у тварин

  • Вплив радіоактивних речовин на рослини

  • Наслідки радіоактивного забруднення лісу

  • Забруднення радіоактивними речовинами продуктів, кормів і води

  • Електромагнітний імпульс

  • Осередок хімічного ураження

  • Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання першої медичної допомоги

  • Токсини

  • Фітотоксиканти

  • Зараження отруйними і сильнодіючими речовинами місцевості, кормів, продуктів, води

  • Осередок біологічного і комбінованого ураження

  • Біологічні засоби ураження людей, тварин, рослин, продуктів, кормів і води

  • Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур

  • Розділ 3. МОНІТОРИНГ І ПРОГНОЗУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

  • Методи визначення іонізуючих випромінювань

  • Класифікація дозиметричних приладів

  • Прилади для радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення

  • Під час радіаційної розвідки

  • Прилади для контролю радіоактивного опромінення

  • Комплект індивідуальних дозиметрів ДК-0,2

  • Прилади для хімічної розвідки і контролю зараження

  • Визначення ОР нервово-паралітичної дії

  • Визначення ОР на місцевості, техніці, одязі та різних предметах

  • Визначення фосфорорганічних ОР

  • Визначення хлорціану, синильної кислоти та її солей

  • Вміст зарину, зоману, Ві-Ікс, іприту, трихлортриетиламіну, люїзиту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти і хлорціану в урожаї і кормах

  • Основи оцінки радіаційної обстановки

  • Оцінка радіаційної обстановки після ядерного вибуху

  • Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС

  • Основи оцінки хімічної обстановки

  • Прогнозування наслідків впливу сильнодіючих ядучих речовин

  • Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концентрацією

  • Визначення часу уражаючої дії СДЯР

  • Оцінка пожежної обстановки

  • Оцінка інженерної обстановки

  • Розділ 4. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

  • Основні заходи і засоби захисту населення і територій

  • Радіаційний та хімічний захист

  • Укриття населення в захисних спорудах

  • Евакуаційні заходи

  • Індивідуальні засоби захисту

  • Захист населення у разі ядерної аварії

  • Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях

  • Перев'язування ран

  • Допомога при тепловому та сонячному ударах

  • Перша допомога при отруєннях

  • Перша допомога потопаючим

  • Перенесення і транспортування потерпілого

  • Розділ 5. ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

  • А. План цивільного захисту на особливий період

  • Б. План цивільного захисту на мирний час

  • Розділ 6. ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТІВ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

  • Оцінка стійкості об'єкта проти впливу уражаючих факторів

  • Оцінка можливості виникнення пожеж на об'єкті

  • Оцінка уразливості об'єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації

  • Розрахунки втрат населення

  • Основні напрямки підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях

  • Основи захисту в рослинництві у надзвичайних ситуаціях

  • Заходи захисту в тваринництві у надзвичайних ситуаціях

  • Основи захисту машинно-тракторного парку (МЛІ) і паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) у надзвичайних умовах

  • Заходи захисту в лісовому господарстві в умовах радіоактивного забруднення території

  • Ведення лісового господарства в непошкоджених лісах

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

  • Знезаражування

  • Знезаражуючі речовини і розчини

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ