Гасіння пожеж

Цивільна оборона та цивільний захист

При обстеженні задимлених приміщень і споруд рятівники розбиваються на пари. Один з них знаходиться зовні, а інший — тримаючись за мотузку, призначену для зв'язку з ним, входить у задимлене приміщення. У будівлю, що горить і наповнена димом, рекомендується вповзти або входити пригнувшись. Це дасть змогу дихати повітрям, тому що дим піднімається вгору. Пересуватися в приміщеннях треба вздовж стіни. Коли диму багато і пробиратися доводиться навпомацки, обов'язково потрібно простукувати ломом по підлозі, тому що можуть бути прогари і провали. Допоможе тут і електричний ліхтарик.

Двері приміщень відчиняти обережно, стоячи навколішки і сховавшись за дверима, щоб не допустити спалаху газу, який утворився через неповне згорання деревини. Через це в задимленому приміщенні не можна користуватись для освітлення відкритим вогнем або смолоскипом. Рекомендується голосно запитувати: "Хто тут є?", уважно прислухатися, чи не чутно стогону, прохання допомогти. Розшукуючи потерпілих, потрібно пам'ятати, що діти від жаху часто ховаються під ліжка, у шафи, в кутки та інші місця. Треба швидко опитати мешканців будинку, щоб пересвідчитися, що з осередку пожежі виведено всіх дітей та інше населення, і в палаючому будинку ніхто не залишився. Треба мати на увазі, що хворі, прикуті до ліжка, намагатимуться вийти з кімнати, отже, не знайшовши їх на місці, треба шукати біля входу чи вікон. Людину, яку відшукали в приміщенні, що горить, потрібно вивести в безпечне місце, якщо вона може рухатися сама. Перед цим на неї потрібно надіти протигаз з гопкалітовим патроном або накинути мокре простирадло, ковдру чи скатертину, а рот і ніс закрити мокрою хусткою, шарфом чи косинкою.

Дуже складні рятувальні роботи, якщо зруйновані коридори, сходи або коли вони непрохідні через високу температуру. Тоді для виведення (винесення) людей потрібно влаштувати проходи, використовувати вікна, балкони. Для евакуації людей, які знаходяться на другому поверсі та вище, необхідно мати зовнішні приставні або автоматичні драбини, рятувальні мотузки. Черговість евакуації визначається ступенем небезпеки, яка загрожує тим, кого потрібно рятувати. Спочатку допомога надається людям, життю яких загрожує пожежа. Щоб не допустити у людей під час евакуації опіків, їх потрібно закутувати ковдрами, покривалами важких тканин. Якщо є насоси, евакуацію людей потрібно проводити під захистом водяних струменів.

Коли виходи уже відрізані вогнем і сховатися у будь-якому безпечному місці не можна, потрібно взяти міцну вірьовку або зв'язати кілька простирадл. Прикріпити їх до батареї водяного опалення або до важкого предмета (його ширина має бути більше ширини віконного отвору), перекинути вільний кінець через підвіконня і повільно спускатися, пропускаючи вірьовку між ногами і затиснутими ступнями. Бажано, щоб по всій довжині вірьовки були зроблені вузли, які б допомагали гальмувати спускання. Не можна прив'язувати вірьовку до віконної рами — вона може під дією ваги вивалитися з отвору.

Великі утруднення виникають при організації рятувальних робіт у населених пунктах у зонах лісових пожеж. Це пов'язано з тим, що пожежі в лісі одночасно можуть бути на великій площі, а люди розосереджені. Тому важливо зібрати людей і вивести в безпечне місце до того, як пожежа встигне поширитися. Для евакуації людей із зони лісових пожеж можна призначити людей для супроводження, які ідуть у "голові" і "хвості" колони евакуації, а тих, хто не може рухатися самостійно, виносять через проходи. Евакуація потерпілих із зони пожежі може бути утруднена як на вулицях населених пунктів, так і в лісах через завали, що можуть утворитися після вибухів, аварій, бурь та ін.

При проведенні рятувальних робіт першочергове значення відводиться наданню допомоги потерпілим. Надання першої допомоги починається з гасіння одягу. Потрібно швидко збити полум'я і перекрити доступ повітря на місця, що горять (накрити потерпілого плащем або іншим одягом, засилати сирою землею, качати по землі). Після того, як полум'я буде збито, дуже обгорілий одяг знімають, але так, щоб не відірвати шматочки одягу, які пристали до обпеченої шкіри. Потім потерпілому потрібно надати першу медичну допомогу залежно від характеру ураження і в разі необхідності відправити в лікарню.

Після стихійного лиха, катастрофи потерпілих необхідно терміново евакуювати за небезпечні межі, захистити від негативного впливу метеоумов (холодного вітру, дощу, снігу або спеки), забезпечити розміщення у приміщеннях або наметах, одягом, їжею, в холодний період — гарячою водою.

Під час великих стихійних лих, катастроф у людей виникають нервово-психічні розлади, психічні збудження, затьмарення свідомості.

Внаслідок землетрусу у Ташкенті в 1966 р. у 75 % населення було зареєстровано розгубленість і реакції страху, зниження цілеспрямованої діяльності, у 14 % постраждалих були гострі реактивні стани протягом доби, а у 11 % тривалі реактивні збудження.

Отже, великі стихійні лиха, катастрофи супроводжуються не тільки великими руйнуваннями, травмами, опіками але й панікою, розгубленістю, що веде до паралічу інстинкту самозбереження, що робить людей нездатними до самозахисту та надання допомоги постраждалим.

Тому, важливо вести морально-психологічну роботу з людьми, які потратили в район надзвичайної ситуації, не допустити паніки, розгубленості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільна оборона та цивільний захист» автора Стеблюк М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гасіння пожеж“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ ТА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ

  • Керівництво Цивільної оборони України

  • Служби Цивільної оборони

  • Режими функціонування єдиної системи захисту

  • Управління єдиною системою цивільного захисту

  • Сили цивільного захисту

  • Розділ 2. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

  • Надзвичайні ситуації природного характеру

  • У випадку загрози землетрусу

  • При загрозі землетрусу

  • Обвали (осипи)

  • Метеорологічні небезпечні явища

  • Після стихійного лиха

  • Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи

  • Транспортні аварії (катастрофи)

  • Радіаційно небезпечні об'єкти

  • Хімічно небезпечні об'єкти

  • Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти

  • Об'єкти комунального господарства

  • Ліквідація наслідків аварій та катастроф

  • Надзвичайні ситуації терористичного походження

  • Пожежі

  • Лісові й торфові пожежі

  • Гасіння пожеж
  • Осередок ядерного ураження. Вплив на людей і об'єкти

  • Ударна хвиля

  • Світлове випромінювання

  • Проникаюча радіація

  • Радіоактивне забруднення

  • Радіаційні ураження людей і тварин

  • Променева хвороба у тварин

  • Вплив радіоактивних речовин на рослини

  • Наслідки радіоактивного забруднення лісу

  • Забруднення радіоактивними речовинами продуктів, кормів і води

  • Електромагнітний імпульс

  • Осередок хімічного ураження

  • Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання першої медичної допомоги

  • Токсини

  • Фітотоксиканти

  • Зараження отруйними і сильнодіючими речовинами місцевості, кормів, продуктів, води

  • Осередок біологічного і комбінованого ураження

  • Біологічні засоби ураження людей, тварин, рослин, продуктів, кормів і води

  • Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур

  • Розділ 3. МОНІТОРИНГ І ПРОГНОЗУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

  • Методи визначення іонізуючих випромінювань

  • Класифікація дозиметричних приладів

  • Прилади для радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення

  • Під час радіаційної розвідки

  • Прилади для контролю радіоактивного опромінення

  • Комплект індивідуальних дозиметрів ДК-0,2

  • Прилади для хімічної розвідки і контролю зараження

  • Визначення ОР нервово-паралітичної дії

  • Визначення ОР на місцевості, техніці, одязі та різних предметах

  • Визначення фосфорорганічних ОР

  • Визначення хлорціану, синильної кислоти та її солей

  • Вміст зарину, зоману, Ві-Ікс, іприту, трихлортриетиламіну, люїзиту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти і хлорціану в урожаї і кормах

  • Основи оцінки радіаційної обстановки

  • Оцінка радіаційної обстановки після ядерного вибуху

  • Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС

  • Основи оцінки хімічної обстановки

  • Прогнозування наслідків впливу сильнодіючих ядучих речовин

  • Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концентрацією

  • Визначення часу уражаючої дії СДЯР

  • Оцінка пожежної обстановки

  • Оцінка інженерної обстановки

  • Розділ 4. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

  • Основні заходи і засоби захисту населення і територій

  • Радіаційний та хімічний захист

  • Укриття населення в захисних спорудах

  • Евакуаційні заходи

  • Індивідуальні засоби захисту

  • Захист населення у разі ядерної аварії

  • Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях

  • Перев'язування ран

  • Допомога при тепловому та сонячному ударах

  • Перша допомога при отруєннях

  • Перша допомога потопаючим

  • Перенесення і транспортування потерпілого

  • Розділ 5. ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

  • А. План цивільного захисту на особливий період

  • Б. План цивільного захисту на мирний час

  • Розділ 6. ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТІВ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

  • Оцінка стійкості об'єкта проти впливу уражаючих факторів

  • Оцінка можливості виникнення пожеж на об'єкті

  • Оцінка уразливості об'єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації

  • Розрахунки втрат населення

  • Основні напрямки підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях

  • Основи захисту в рослинництві у надзвичайних ситуаціях

  • Заходи захисту в тваринництві у надзвичайних ситуаціях

  • Основи захисту машинно-тракторного парку (МЛІ) і паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) у надзвичайних умовах

  • Заходи захисту в лісовому господарстві в умовах радіоактивного забруднення території

  • Ведення лісового господарства в непошкоджених лісах

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

  • Знезаражування

  • Знезаражуючі речовини і розчини

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ