Лісові й торфові пожежі

Цивільна оборона та цивільний захист

У локалізації і гасінні пожежі можуть брати участь, як самостійно, так і разом, формування цивільного захисту загального призначення, лісопожежні, протипожежні формування, а також населення. Для організації взаємодії при виконанні завдання об'єднаними силами необхідно визначити порядок підтримання зв'язку і взаємної інформації, узгодити способи локалізації і гасіння пожежі, уточнити порядок застосування пожежної техніки, використання вододжерел, матеріального та технічного забезпечення.

Успіх дії формувань при гасінні та локалізації лісових пожеж залежить від того, як особовий склад підготовлений до боротьби з лісовою пожежею. Для перевірки готовності формувань цивільного захисту, а також інших загонів до боротьби з пожежами необхідно проводити практичні заняття і тренувальні навчання. Органи лісового господарства, протипожежної служби, органи управління цивільного захисту розробляють єдиний план заходів з розрахунком залучення всіх сил і засобів для боротьби з пожежею.

Розробляючи план цивільного захисту лісогосподарського об'єкта, який передбачає заходи профілактики і гасіння лісових пожеж, необхідно дати оцінку можливої пожежної обстановки, виходячи з даних довгострокового прогнозу; визначити конкретні пожежно-профілактичні заходи в лісі; встановити порядок залучення лісопожежних та інших формувань, населення, сил і засобів з інших об'єктів; запланувати заходи матеріально-технічного забезпечення; встановити порядок організації безпосереднього керівництва діями лісопожежних та інших формувань, а також залученого населення; розробити схему організації і зв'язку; значну уваги приділити заходам пожежної профілактики, спрямованим на запобігання виникненню лісових пожеж, обмеження їх поширення і своєчасного виявлення осередків вогню в лісі; передбачити в лісі загороджувальні смуги і розриви для обмеження поширення пожеж і створення умов для успішної ліквідації осередків вогню; проводити роз'яснювальну і виховну роботи серед населення з метою виховання відповідальності за збереження лісів, турботи про них як багатства країни і всього народу.

При ядерному вибуху одним із найбільш небезпечних факторів для лісового господарства є світловий потік. Світлове випромінювання у разі ядерного вибуху має таку інтенсивність, що може призвести до спалахування горючих матеріалів у населених пунктах і в лісі на значних відстанях від центру вибуху. Виникнення, розвиток і поширення лісових пожеж від світлового випромінювання буде залежати від багатьох факторів: щільності деревостою (у густому лісі небезпека загорання на ґрунті менша), вологості дерев, породного складу (листяний ліс загорається важче, ніж хвойний), умов рельєфу, періоду року та інших причин.

Знаючи характеристику лісових пожежонебезпечних матеріалів, можна передбачити ступінь пожежної небезпеки в лісі з урахуванням віддаленості даного лісового масиву від можливого місця ядерного вибуху.

Для планування проведення рятувальних робіт у населених пунктах при пожежах важливою є оцінка можливості проходу, техніки, людей.

Загальне і безпосереднє керівництво протипожежною службою України здійснюється міністром Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій.

Для забезпечення успішної боротьби з пожежами в Україні створені професійні загони МНС для охорони населених пунктів і об'єктів промисловості, сільського і лісового господарства, відомчі професійні пожежні команди, протипожежні формування і добровільні пожежні дружини (команди) підприємств, організацій, установ, сільсько-лісогосподарських об'єктів.

У лісових районах з підвищеною пожежною небезпекою на базі підприємств, організацій і установ Державного комітету лісового господарства України організовані спеціальні лісопожежні формування цивільного захисту. Залежно від технічної бази, на якій створені ці формування, наявності транспорту і доріг на території, яку вони охороняють, такі формування можуть бути наземними або авіаційними.

Базою для створення наземних лісопожежних формувань є, як правило, штатні й добровільні пожежні та лісопожежні підрозділи: пожежно-хімічні станції, нештатні пожежні команди і пости, добровільні пожежні дружини.

Зведені загони і команди механізації робіт цивільного захисту під час гасіння та локалізації лісової пожежі можуть влаштовувати загороджувальні мінералізовані (звільнені від горючого матеріалу) смуги (канали) або опорні смуги для пуску зустрічного вогню (відпал).

Зведений загін (команда) може також вести боротьбу з низовою пожежею, використовуючи ті засоби пожежогасіння, механізми і шанцевий інструмент, що є в загоні (команді).

Лісові пожежно-хімічні станції (ПХС), створені при лісництвах і лісгоспах, є основною силою лісогосподарських підприємств у боротьбі з пожежами і здійснюють наземну охорону лісів.

В особливо пожежонебезпечних лісах (Автономна Республіка Крим, Херсонська область та ін.) можуть бути створені центральні або базисні склади дрібного протипожежного інвентарю, щоб забезпечувати ним залучених робітників, службовців нелісових підприємств і організацій, а також населення для гасіння великих стихійних пожеж. У базисних складах потрібно зберігати таку кількість дрібного протипожежного інвентарю (не менше 500 комплектів), яку можна було б швидко видати і застосувати без спеціальної підготовки.

Особовий склад формувань повинен досконало володіти прийомами роботи із засобами гасіння пожежі й утримування їх у постійній готовності до використання.

Протипожежні підрозділи забезпечуються вогнезахисними костюмами, ізолюючими і фільтруючими протигазами з гопкалітовими патронами.

Обов'язки начальника (командира) протипожежної служби (команди) цивільного захисту і його штабу:

• у режимі повсякденної діяльності — забезпечення постійної готовності протипожежної служби (команди) до дій у разі загрози надзвичайної ситуації; розробка плану оповіщення особового складу протипожежної служби (команди); вивчення пунктів розосередження або зосередження особового складу і техніки протипожежної служби (команди); контроль за виникненням вимог проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту всіма підприємствами, організаціями, розміщеними в районі охорони, а також розробка разом із заінтересованими службами і затвердження в установленому порядку невідкладних пожежно-профілактичних заходів; пристосування існуючих будов і споруд під укриття і сховища та влаштування найпростіших укриттів для особового складу і техніки, які залишаються на місці при загрозі надзвичайної ситуації; вивчення оперативно-тактичної характеристики району (об'єкта) і можливої пожежної обстановки як у мирний, так і у воєнний час;

• у режимі підвищеної готовності, при загрозі надзвичайної ситуації: оповіщення, збір і зосередження у вихідних районах в установлені строки особового складу, бойової і резервної техніки; забезпечення укриття особового складу і техніки, які залишаються на об'єкті; контроль за виконанням невідкладних пожежо-профілак-тичних заходів на об'єкті, інформування вищого начальника цивільного захисту протипожежної служби і начальника цивільного захисту об'єкта про хід виконання заходів; контроль за виконанням правил і норм пожежної безпеки всіма підприємствами, організаціями, установами і окремими особами на об'єкті;

• у режимі надзвичайної ситуації, після виникнення надзвичайної ситуації: забезпечення регулярного зв'язку з вищим начальником протипожежної служби; проведення пожежної розвідки в осередку масового ураження та інформування вищого начальника протипожежної служби про пожежну обстановку, що склалася; контроль радіоактивного забруднення, а також одержання від вищестоящого начальника протипожежної служби даних про загрозу радіоактивного забруднення, хімічного і бактеріологічного зараження особового складу, техніки території; вжиття необхідних заходів захисту особового складу і техніки; керівництво діями особового складу протипожежної служби при ліквідації пожежі й проведенні рятувальних робіт; виставлення постів для спостереження за розвитком пожежі в осередку ураження; забезпечення своєчасної зміни підрозділів, які діяли в осередку ураження; санітарна обробка особового складу і знезараження техніки; забезпечення особового складу гарячим харчуванням, водою і необхідними умовами для відпочинку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільна оборона та цивільний захист» автора Стеблюк М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лісові й торфові пожежі“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ ТА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ

  • Керівництво Цивільної оборони України

  • Служби Цивільної оборони

  • Режими функціонування єдиної системи захисту

  • Управління єдиною системою цивільного захисту

  • Сили цивільного захисту

  • Розділ 2. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

  • Надзвичайні ситуації природного характеру

  • У випадку загрози землетрусу

  • При загрозі землетрусу

  • Обвали (осипи)

  • Метеорологічні небезпечні явища

  • Після стихійного лиха

  • Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи

  • Транспортні аварії (катастрофи)

  • Радіаційно небезпечні об'єкти

  • Хімічно небезпечні об'єкти

  • Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти

  • Об'єкти комунального господарства

  • Ліквідація наслідків аварій та катастроф

  • Надзвичайні ситуації терористичного походження

  • Пожежі

  • Лісові й торфові пожежі
  • Гасіння пожеж

  • Осередок ядерного ураження. Вплив на людей і об'єкти

  • Ударна хвиля

  • Світлове випромінювання

  • Проникаюча радіація

  • Радіоактивне забруднення

  • Радіаційні ураження людей і тварин

  • Променева хвороба у тварин

  • Вплив радіоактивних речовин на рослини

  • Наслідки радіоактивного забруднення лісу

  • Забруднення радіоактивними речовинами продуктів, кормів і води

  • Електромагнітний імпульс

  • Осередок хімічного ураження

  • Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання першої медичної допомоги

  • Токсини

  • Фітотоксиканти

  • Зараження отруйними і сильнодіючими речовинами місцевості, кормів, продуктів, води

  • Осередок біологічного і комбінованого ураження

  • Біологічні засоби ураження людей, тварин, рослин, продуктів, кормів і води

  • Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур

  • Розділ 3. МОНІТОРИНГ І ПРОГНОЗУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

  • Методи визначення іонізуючих випромінювань

  • Класифікація дозиметричних приладів

  • Прилади для радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення

  • Під час радіаційної розвідки

  • Прилади для контролю радіоактивного опромінення

  • Комплект індивідуальних дозиметрів ДК-0,2

  • Прилади для хімічної розвідки і контролю зараження

  • Визначення ОР нервово-паралітичної дії

  • Визначення ОР на місцевості, техніці, одязі та різних предметах

  • Визначення фосфорорганічних ОР

  • Визначення хлорціану, синильної кислоти та її солей

  • Вміст зарину, зоману, Ві-Ікс, іприту, трихлортриетиламіну, люїзиту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти і хлорціану в урожаї і кормах

  • Основи оцінки радіаційної обстановки

  • Оцінка радіаційної обстановки після ядерного вибуху

  • Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС

  • Основи оцінки хімічної обстановки

  • Прогнозування наслідків впливу сильнодіючих ядучих речовин

  • Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концентрацією

  • Визначення часу уражаючої дії СДЯР

  • Оцінка пожежної обстановки

  • Оцінка інженерної обстановки

  • Розділ 4. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

  • Основні заходи і засоби захисту населення і територій

  • Радіаційний та хімічний захист

  • Укриття населення в захисних спорудах

  • Евакуаційні заходи

  • Індивідуальні засоби захисту

  • Захист населення у разі ядерної аварії

  • Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях

  • Перев'язування ран

  • Допомога при тепловому та сонячному ударах

  • Перша допомога при отруєннях

  • Перша допомога потопаючим

  • Перенесення і транспортування потерпілого

  • Розділ 5. ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

  • А. План цивільного захисту на особливий період

  • Б. План цивільного захисту на мирний час

  • Розділ 6. ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТІВ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

  • Оцінка стійкості об'єкта проти впливу уражаючих факторів

  • Оцінка можливості виникнення пожеж на об'єкті

  • Оцінка уразливості об'єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації

  • Розрахунки втрат населення

  • Основні напрямки підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях

  • Основи захисту в рослинництві у надзвичайних ситуаціях

  • Заходи захисту в тваринництві у надзвичайних ситуаціях

  • Основи захисту машинно-тракторного парку (МЛІ) і паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) у надзвичайних умовах

  • Заходи захисту в лісовому господарстві в умовах радіоактивного забруднення території

  • Ведення лісового господарства в непошкоджених лісах

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

  • Знезаражування

  • Знезаражуючі речовини і розчини

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ