РОЗДІЛ 12. ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

Нормоване значення КПО (в") залежить від характеру зорової роботи (розряду), системи природного освітлення та особливостей світлового клімату і сонячності клімату в районі розташування будівлі, які визначають через коефіцієнти т - світлового клімату і с - сонячності клімату. Вся територія СНД поділена на 5 світлових поясів. Відповідно І, II, III, IV, V - світлові пояси. В будівельних нормах наведені норми природної освітленості для НІ світлового поясу, які можна перерахувати для будь-якого іншого поясу за рівнянням:

Рис. 12.2. Схеми видів природного освітлення та нормування КПО за розрізами приміщень:

а) - бокове одностороннє освітлення; б) - бокове двостороннє освітлення; в) - верхнє освітлення; г) - комбіноване освітлення. 1- рівень робочої поверхні; 2 - крива зміни КПО за розрізом приміщення; 3 - рівень середнього значення КПО - е ср; М - позиція, в якій нормується мінімальне значення КПО - е мін.

Схематична карта світлових поясів колишнього СРСР представлена в СНиП ІІ-4-79. Коефіцієнт світлового клімату і сонячності клімату визначаються залежно від світлового поясу території. Наведемо деякі міста, розташовані у відповідних світлових поясах (с.п.):

I с.п. - Петрозаводськ, Нарьянмар, Воркута, Мурманськ та ін.

II с.п. - Тула, Магадан, Санкт-Петербург, Верхоянськ, Петропавловськ-Камчатський та ін.

III с.п. - Якутськ, Омськ, Охотськ, Москва, Мінськ, Н-Новгород, Саратов та ін.

IV с.п. - Київ, Харків, Донецьк, Луганськ, Миколаїв, Херсон, Львів, Тернопіль, Вінниця, Житомир та ін.

V с.п. - Сімферополь та інші міста Криму.

Нормований рівень природної освітленості забезпечується площею світлових отворів у зовнішніх огородженнях на основі розрахунків при проектуванні:

де ен - КПО за нормами; 5" та 5в"- площа вікон та ліхтарів, відповідно; 5Я - площа підлоги; Іг" та й" - світлові характеристики вікна та ліхтаря (орієнтовно приймається для вікон 8,0... 15,0, для ліхтарів 3,0...5,0); К^ - враховує затінення вікон напроти стоячими будівлями, приймається в межах 1... 1,5; К- коефіцієнт запасу, приймається 1,5...2; г{ та г2 - коефіцієнти, які враховують підвищення КПО від відбитого світла гІв1,5..3,0 (більше значення при боковому односторонньому освітленні); г2= 1,1... 1,4; ^- загальний коефіцієнт світлопроникнення, який визначається за допомогою таблиць, наведених у нормативних документах.

12.4. Штучне освітлення, нормування та розрахунок

Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення па робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.

Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.

Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті).

Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації.

Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального.

Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт І-VIII розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.

Джерела світла

Світильники