Наступним кроком у запровадженні державного аудиту став прийнятий парламентом 01.11.2005 року Закон України "Про управління об'єктами державної власності" . Статтями даного Закону було встановлено, що органи державної контрольно-ревізійної служби здійснюють державний аудит суб'єктів господарювання державного сектору економіки, спрямований на запобігання фінансовим порушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного майна.
Державний аудит - це форма державного фінансового контролю, спрямована на сприяння бюджетним установам, державним підприємствам, а також суб'єктам господарювання, які отримують державні кошти, у запобіганні фінансовим порушенням, ефективному використанні бюджетних коштів державного та комунального майна, правильності ведення бухгалтерського обліку та складання достовірної фінансової звітності.
Метою державного аудиту являється встановлення законності та ефективності використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правомірності фінансового управління і функціонування системи внутрішнього контролю.
Виходячи з цього, можна визначити, що головними його завданнями є:
^ здійснення перевірок спрямованих на визначення законності і своєчасності руху бюджетних і позабюджетних коштів, які надаються відповідним підприємствам, організаціям;
^ визначення ефективності і доцільності витрачання державних коштів і майна;
^ надання оцінки формування і рівню виконання місцевого бюджету;
^ аналіз виявлених відхилень від установлених показників;
^ визначення шляхів удосконалення управління бюджетними коштами, державним та комунальним майном, в тому числі можливості збільшення доходів бюджету;
^ організації дієвого внутрішньогосподарського фінансового контролю.
Предметом державного аудиту виступає: діяльність державних установ та інших організацій - одержувачів державних ресурсів, яка пов'язана з використанням державних фінансів, державного майна, інших активів і пасивів, що належать державі, отриманих на виконання покладених на них функцій або бюджетних програм. Основними критеріями державного аудиту є економічність, продуктивність та ефективність.
Що ж стосується об'єктів державного аудиту, то до них слід віднести:
| 1) діяльність і функції державних органів влади, бюджетних установ, організацій - одержувачів державних коштів, державного чи комунального майна та суб'єктів господарювання державного сектору економіки; |
| 2) кошти, що надані з державного бюджету та місцевих бюджетів, та (або) цільових загальнодержавних фондів на реалізацію державних завдань, виконання загальнодержавних, бюджетних програм; |
| 3) державну і комунальну власність, природні та інші державні ресурси; |
| 4) державні кредити та позики, надані під гарантії Уряду України; |
| 5) планові документи та господарські договори; |
| 6) дані бухгалтерського обліку та звітності; |
| 7) систему внутрішнього фінансового управління і контролю. |
Державний аудит здійснюється як на мікро-, так і на макроекономічному рівнях державних фінансів. Об'єктами дослідження державного аудиту макроекономічному рівні є: виконання планів соціального й економічного розвитку країни, окремих регіонів; використання ресурсів країни, діяльність окремих міністерств, відомств та інших урядових структур, а мікрорівні - фінансово-господарську діяльність підприємств та бюджетних установ та організацій. Тобто, на макроекономічному рівні державний аудит виступає як одна з організаційних форм державного контролю й розв'язує стратегічні завдання. На мікроекономічному рівні результати діяльності державних аудиторів становлять невід'ємну частину інформаційного забезпечення управління суб'єктами господарської діяльності.
Варто зазначити, що види державного аудиту можна класифікувати за різними ознаками (див. малюнок 1).
Державний аудит, за метою проведення, відповідно до стандартів INTOSAI (1992 та 2004 років відповідно), складається із двох основних видів - фінансового аудиту (regularity audit) та аудиту ефективності діяльності (performance audit).
Державний фінансовий аудит передбачає такі операції:
| - засвідчення фінансової відповідальності структур, які зобов'язані звітувати про свою діяльність, що передбачає перевірку та оцінку бухгалтерської документації і підготовку висновку стосовно фінансових звітів; |
| - засвідчення фінансової відповідальності всього державного апарату в цілому; |
| - перевірка операцій та фінансової системи, а також оцінка стану дотримання об'єктом аудиту чинних законодавства та нормативних актів; |
| - перевірка системи внутрішнього управління і контролю та функцій внутрішнього аудиту; |
| - перевірка правильності та доцільності адміністративних рішень, які приймаються об'єктом аудиту; |
| - відзначення всіх інших моментів, які були виявлені під час перевірки або мають відношення до неї, які ВОФК вважає за необхідне відзначити. |
Державний аудит ефективності передбачає визначення обсягів економічності, результативності та ефективності:
| - визначення обсягів економічності, досягнутої в управлінні завдяки застосуванню ефективних адміністративних практики та принципів та впровадженню ефективної управлінської політики; |
| - перевірка ефективності використання людських, фінансових та інших ресурсів і перевірка систем інформації, оцінки результатів та їх моніторинг; аналіз заходів, вжитих об'єктом аудиту для усунення виявлених недоліків; |
| - перевірка результативності діяльності щодо виконання намічених цілей об'єкта аудиту та аналіз фактичних наслідків діяльності у порівнянні із запланованими. |
Буває так, що відповідні сфери цих переплітаються між собою, у такому випадку класифікація того чи іншого з цих аудитів залежатиме від їхньої кінцевої мети.
Кожний з цих аудитів має переваги та недоліки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аудит» автора Немченко В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 2. Теоретико-методологічні засади державного фінансового аудиту“ на сторінці 2. Приємного читання.
