• у деяких суб'єктів господарювання, наприклад, суб'єктів господарювання видобувних галузей, хімічної промисловості чи компаній з переробки відходів, можуть виникати екологічні зобов'язання як безпосередній побічний продукт їх основної діяльності;
• конструктивні зобов'язання, що впливають з добровільних дій (наприклад, суб'єкт господарювання може виявити забруднення ґрунту і не маючи юридичних обов'язків, вирішить усунути забруднення, піклуючись за свою репутацію і поліпшення відносин із суспільством);
• суб'єкт господарювання може бути зобов'язаний розкрити у примітках наявність непередбачених зобов'язань, якщо витрати, що стосуються питань, пов'язаних з охороною довкілля, неможна достовірно оцінити;
• в деяких випадках недотримання певних законів і нормативних актів з еозоони довкілля може вплинути на тривалість діяльності суб'єкта господарювання з огляду на припущення про безперервність діяльності, а отже, "на розкриття інформації й основу для підготовки фінансових звітів"1.
Нажаль згідно із українським законодавством у фінансовій звітності відсутні показники, на основі яких можна було б зробити еколого-економічний аудит. Тому і закон України "Про екологічний аудит" не працює в повній мірі.
На нашу думку, екологічний аудит повинен робити перевірку публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів і іншої інформації стосовно фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання в області захисту біосфери з метою забезпечення достовірності їх звітності, обліку, його повноти, відповідності діючому законодавству і встановленим нормативам.
Таке визначення екоаудиту показує, що основним споживачем отриманої інформації можуть бути не тільки податкові адміністрації, але й державні природоохоронні органи, господарчі комплекси.
Це означає, що сучасний аудитор повинен не тільки знати основи бухгалтерського обліку, фінансово-господарської діяльності але й природоохоронне законодавство.
Слід зазначити, що крім аудиту підприємств існує аудит банків. Положенням з міжнародної практики аудиту 1004 "Взаємовідносини інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх аудиторів" передбачається, що "мета аудиторської перевірки фінансових звітів банку зовнішнім аудиторам - надати незалежному аудиторові можливість висловити думки про те, чи складені фінансові звіти банку у всіх суттєвих аспектах відповідно до встановленої концептуальної основи фінансової звітності"2.
Звичайно, щоб бути аудитором банків потрібно знати банківське законодавство, яке має свої особливості. Здійснює сертифікацію таких аудиторів та керує їх діяльністю Національний банк України.
На сьогодні саме так, як показано на рис. 1.5, розділяються на загальні види аудиторські послуги за МСА.
Аудитори повинні надавати замовникам свої послуги згідно чинного законодавства України.
Закон України "Про аудиторську діяльність" (в редакції від 14 вересня 2006 p. № 140-V (додаток А), у ст. 3, визначає аудиторську діяльність як:
• o Організаційне і методичне забезпечення аудиту;
• o Практичне виконання аудиторських перевірок (аудит);
• o Інші аудиторські послуги.
Рис. 1.5. Аудиторські послуги за МСА
Інші аудиторські послуги, перелічені в Законі, згідно цієї ж статті, досить обмежені:
• o Ведення та відновлення бухгалтерського обліку;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аудит» автора Немченко В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види аудиту та аудиторських послуг“ на сторінці 3. Приємного читання.
