• дослідження процесу;
• порівняльне дослідження та інше.
Виділяють два типи аналізу доказів/фактів - кількісний та якісний.
При кількісному аналізі шукають відповіді на такі запитання: як розпорошені отримувачі за соціальними групами, який середній дохід отримувачів за програмою, яка частка учасників задоволена результатами програми, чи є результати статистично значущими?
Використовуючи цей метод, аудитори вимірюють тенденції (середнє, мода, медіана) та розбіжності (радіус дії, стандартне відхилення), здійснюють регресійний аналіз, а також використовують пропорції для порівняння.
Якісний аналіз даних використовується там, де основна мета полягає у детальному розумінні втручання. Методи якісного аналізу можуть служити сильним інструментом для розгляду причинно-наслідкових зв'язків та заміщати кількісний аналіз.
Цей метод дає можливість знайти відповіді на такі запитання: чи було втручання відповідно до плану, які основні складнощі, що з ними стикнулися виконавці, чи існує будь-який неочікуваний вплив від реалізації програми?
Для якісного аналізу використовують критерії, кодування, матриці, програмні моделі, блок-схеми та ін.
Важливі характеристики аналізу доказів/фактів:
• аналіз повинен бути логічним та самодостатнім;
• висновки та тлумачення мають бути переконливими;
• аналіз повинен підтримувати аудиторські спостереження/відомості;
• повинна забезпечуватися основа для дискусії та контраргументів. Один з основних елементів аналізу доказів/фактів - "методика
вибірки". Застосування вибірки необхідне для збереження коштів і часу у процесі обробки великої кількості трансакцій та концентрації на найважливіших питаннях.
Вибірка базується на таких положеннях.
• 1. Вибірка репрезентує загальну сукупність, і відповідно аудиторські спостереження/відомості поширюються на всю сукупність.
• 2. Вибірка є непов'язаною, і кожний елемент сукупності має однакові можливості потрапити у вибірку.
Висновки за результатами вибірки можуть відрізнятися від висновків за результатами аналізу всього масиву інформації, що називають "ризиком вибірки".
Розрізняють статистичні і нестатистичні методи вибірки.
Обрання певного числа трансакцій (близько 20 %) на основі власного досвіду аудитора без статистичного інструментарію та наукового обґрунтування називають "поверховою вибіркою" (judgmental sampling).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аудит» автора Немченко В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виконання аудиту ефективності використання державних коштів“ на сторінці 3. Приємного читання.
