• значне зростання дебіторської та/або кредиторської заборгованості;
• наявність асигнувань за кодами програмної (функціонально), економічної кваліфікації видатків, які не планувалися та не здійснювалися у попередньому році;
• відсутність внутрішніх регламентів для системних та несистемних операцій.
• 3) оцінює результати попередніх контрольних заходів. Аналіз матеріалів попередніх контрольних заходів, стану та обраних бюджетною установою шляхів усунення виявлених недоліків і порушень також здійснюється державним аудитором з метою визначення факторів ризику та оцінки їх можливого впливу.
Наприклад, до факторів ризику у цій сфері можна віднести такі випадки:
• попередньою ревізією виявлені систематичні порушення законодавства у сфері державних закупівель, однак склад тендерного комітету не змінився, не видано розпорядчого документу з метою усунення виявлених порушень;
• попередньою ревізією виявлено недостачу, однак матеріально відповідальна особа продовжує працювати на тій самій посаді, недостачу нею не відшкодовано, річна інвентаризація не проводилася;
• попередньою ревізією виявлено факти переплати заробітної плати внаслідок встановлення необгрунтовано завищених (у порівнянні з нормативно-правовими актами) надбавок чи доплат, однак система встановлення надбавок та доплат не змінилася тощо.
• 4) визначає пов'язані з бюджетною установою сторони. Визначення пов'язаних з бюджетною установою сторін здійснюється шляхом вивчення державним аудитором договорів і операцій бюджетної установи, після чого визначаються фактори ризику та оцінюється їх можливий вплив.
Наприклад, до факторів ризику можна віднести:
• укладення договорів з тими самими суб'єктами господарювання, які мають значну дебіторську заборгованість, або з суб'єктами господарювання, щодо яких аудитор має інформацію про завищення ними обсягів робіт, ціни товарів або послуг, розцінок чи тарифів;
• укладення договорів з маловідомими суб'єктами господарювання, які нещодавно створені або предмет договору не є їх основною діяльністю;
• укладення договорів з суб'єктами господарювання, які мають невідповідну репутацію тощо.
• 5) оцінює стан використання бюджетною установою інформаційних технологій. Ознайомлення державного аудитора з станом використання бюджетною установою інформаційних технологій (ІТ) здійснюється шляхом вивчення:
| а) ступеня використання ІТ в бухгалтерському обліку; |
| б) використання різних програм, їх сумісності та відповідності встановленим Державним казначейством України правилам ведення обліку; |
| с) порядку обслуговування (поновлення, внесення змін) програм відповідно до змін у методології ведення бухгалтерського обліку; |
| і) доступу до інформації, у тому числі можливості внесення несанкціонованих змін. |
За результатами ознайомлення визначаються фактори ризику та оцінюється ступінь їх можливого впливу.
Наприклад, до факторів ризику можна віднести:
• застосування бюджетною установою неліцензійних (несертифікованих) програм або програм, не пристосованих для ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах;
• невнесення змін до програм, якщо це було необхідно з огляду на внесені Державним казначейством України зміни до порядку ведення обліку;
• відсутність розмежування доступу до ділянок обліку, доступ до комп'ютерної програми осіб, які не мають відповідних повноважень, внаслідок чого можливе внесення несанкціонованих змін тощо.
• 6) оцінює середовище внутрішнього контролю. Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю бюджетної установи полягає у:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аудит» автора Немченко В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика організації та проведення державного аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ України“ на сторінці 4. Приємного читання.
