Таблиця 2.10
Відомість оперативної оцінки виходу екстракту в варильному цеху
Назва підприємства: "Хмельпиво" Сорт пива: Проскурівське бочкове %
| Вихід екстракту | Відхилення | Код відхилення за | ||||
| Дата | Назва показника | підприємство | лабораторія | причиною | винуватцем | |
| 1.04 | Вихід екстракту | 74,3 | 75,70 | -1,40 | 101 | 002 |
| Екстракт кг дробини, | ||||||
| що виливається, | ||||||
| перерахований на | ||||||
| 100 частин солоду | 1,20 | +1,20 | ||||
| Екстракт дробини. | ||||||
| що залишається | 0,22 | 0,54 | -0,32 | 101 | 002 | |
| Разом | 75,72 | 76,24 | -0,52 | 101 | 002 | |
З цією метою розроблено кодифікатор причин і винуватців низького виходу екстракту в варильному цеху з присвоєнням кодів, що набуває особливого значення в умовах автоматизованих систем обробки економічної інформації (табл. 2.11).
В результаті економії 1 кг екстракту на 1 ц солоду досягається ефект, який є різним для підприємств з різною річною потужністю [60, с. 454] (додаток П.4).
Отже, оперативний облік пивоварного виробництва може вестися як за сухими речовинами (за екстрактом), так і за обсягом. Незважаючи на те, чи ведеться облік за сухими речовинами, чи за обсягом, він потребує обов'язкового, по можливості найбільш точного визначення обсягів рідини на всіх стадіях виробництва.
Таблиця 2.11
Кодифікатор причин та винуватців низького виходу екстракт в
варильному цеху
| причиною | винуватцем | |
| Низька якість солоду | 100 | |
| Солод недостатньо розчинення | 101 | |
| Низька цукристість | 102 | |
| Занадто грубий по мол | 104 | |
| Неправильно обраний режим затирання зерно продуктів | 105 | 002 |
| Неправильний режим фільтрації | 200 | 1 |
| Занадто швидка перекачка затору в фільтраційний чан | 201 | |
| Недостатнє зціджування першого сусла | 202 | |
| Занадто швидке промивання дробини і низька темпера | 1 | |
| тура промивання води | 203 | |
| Незадовільна робота технологічного обладнання | 204 | |
| Охолодження затору в фільтраційному чані | 205 | |
| Якість солоду | 206 | |
| Ступінь подрібнення солоду | 207 | |
| Концентрація дробини | 208 | 002 |
Належна організація оперативного обліку витрат за обсягом рідини можлива лише при наявності відповідного лабораторного обладнання для вимірювання об'ємів сусла в сусловарильному котлі та в бродильній посуді.
Оперативний облік за таким центром виникнення витрат, як варильний цех доцільно вести за допомогою Технологічного журналу варильного цеху, форму якого запропоновано (додаток П.5).
Прийнятий облік виробництва за обсягом не дає достовірної картини втрат за рідинною фазою (від гарячого сусла), тому що виникають втрати, пов'язані з випаровуванням і стисненням гарячого сусла при охолодженні.
Оперативний облік витрат на виробництво за таким центром виникненні витрат, як бродильний цех, доцільно вести за допомогою цехового журналу бродильного цеху, форму якого запропоновано (додаток П.6).
Втрати, що мають місце в бродильному цеху від холодного сусла, прийнятого в бродильний цех до зеленого пива, що передається на доброджування, а також втрати, що мають місце в цехах доброджування та освітлення пива (лагерному підвалі) і цеху розливу, рівнозначні втратам екстракту, і їх вирахування як за обсягом, так і за екстрактом, проводиться за такими же формулами.
Втрати сусла при зброджуванні розраховуються як різниця між підсумком кількості сусла (пива) в незавершеному виробництві на початок звітного періоду, кількості холодного сусла, прийнятого в бродильний цех та підсумком кількості "зеленого" пива, що передається в цеха доброджу вання та освітлення пива (лагерний підвал), кількості сусла (пива) в незавершеному виробництві на кінець звітного періоду [60, 52].
Втрати пива при доброджування вираховуються як різниця між підсумком залишку пива в цехах доброджування та освітлення (лагерному підвалі) на початок звітного періоду, кількості "зеленого пива", що прийнята з бродильного цеху в цех доброджування пива, кількості смарочного пива, кількості пива, переданого в даний сорт з інших сортів та підсумком кількості пива, що передано на розлив, кількості пива, що перераховується з даного сорту на інший, залишку пива в цехах доброджування та освітлення на кінець звітного періоду [52,60].
Оперативний облік витрат на виробництво пива на стадії доброджування і освітлення доцільно організувати за допомогою технологічного журналу лагерного підвалу, форму якого запропоновано (додаток П.7).
Для оперативного обліку передачі фільтрованого пива цеху розливу запропоновано вести журнал передачі фільтрованого пива цеху розливу за формою, що наведена в додатку П.8.
Втрати пива при розливі вираховуються як різниця кількості пива, прийнятого з цеху доброджування та освітлення пива та підсумком кількості пива, що передана на розлив і кількості смарочного пива, що повертається в цех доброджування та освітлення пива.
Для успішного впровадження запропонованої системи оперативного обліку витрат і виходу продукції обліковий процес потрібно автоматизувати, тобто дані з автоматичних ваг на вході (кількість сировини, яку переробляють) і виході підсистеми (кількість отриманого солоду, сусла та пива) повинні вводитись автоматично в базу даних комп'ютера. Наведена послідовність розрахунків об'ємних виходів і втрат за кожною технологічною стадією виробництва пива була використана для побудови моделі витрат з метою проведення оперативного аналізу витрат на виробництво.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Витрати виробництва: облік та аналіз на пивоварних підприємствах» автора Бойчук А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оперативний облік витрат на виробництво“ на сторінці 6. Приємного читання.
