Екстрактивність переробленої сировини та сорт пива, що виробляється, як вже зазначалось, впливає на попереднє визначення очікуваного обсягу сусла в варильному цеху і може надати керівникові відповідного центру відповідальності інформацію про те, який саме сорт пива краще виробляти, виходячи з конкретної екстрактивності переробленої сировини. Тому, попередній підрахунок очікуваного обсягу сусла є надзвичайно доцільним для оперативного визначення сорту пива, який краще виробляти з сировини, яка має певну екстрактивність. Для оперативного обліку та аналізу виходу екстракту у варильному цеху, який здійснюється на підставі виробничих звітів, бухгалтер обов'язково повинен знати методику його розрахунку.
Таблиця 2. 9
Довідник норм витрачання солоду та не солоджених матеріалів на виробництво за сортами пива
Назва підприємства: "Хмельпиво" Місце виникнення витрат: Варильний цех
| Солод | Код норми | Не солоджені матеріали | Код норми | кг/дал | ||
| 1. | Проскурівське пляшкове | 1,2933 | 25136 | 0,5543 | 20136 | 1,8475 |
| бочкове | 1,2727 | 25138 | 0,5454 | 20138 | 1,8181 | |
| КЕГ | 1,2727 | 25139 | 0,5454 | 20139 | 1,8181 | | |
| 2. | Жигулівське пляшкове | 1,2933 | 25140 | 0,5543 | 20140 | 1,8475 |
| КЕГ | 1,2727 | 25141 | 0,5454 | 20141 | 1,8481 |
Вихід екстракту в варильному цеху визначається за формулою:
де є- вихід екстракту, %;
а - кількість гарячого сусла, яка заміряна в сусловарильному котлі, гл; а-питома вага сусла, %;
s - концентрація сусла в сусловарильному котлі згідно цукрометру, %; М - кількість солоду і не солоджених матеріалів, що пішли на затирання, кг [50,60].
Виходячи з техніко-виробничих нормативів витрачання солоду та не солоджених матеріалів (ячменю, рисової та кукурудзяної крупи) та виходу екстракту, бухгалтер може зробити висновки про економію або перевитрачання зерно-запасів на виробництво.
Це має особливе значення, адже абсолютна сума витрачених зерно-запасів не дозволяє говорити про їх дійсну економію або перевитрати. Мається на увазі те, що в випадках, коли витрати зерно-запасів знаходяться в межах норм, а екстрактивність зерно-запасів вища запланованої, фактично виникають перевитрати зерно-запасів і солоду.
І, навпаки, явні перевитрати зерно-продуктів можуть бути пов'язані з незадовільною якістю солоду (низькою екстрактивністю), а не з незадовільною роботою управлінського персоналу.
Процент втрат екстракту в варильному цеху ве визначається за формулою:
де а - кількість екстракту, що внесена при затиранні використаними зерно-запасами, кг;
b - кількість екстракту, що міститься в виробленому суслі, кг.
Для оперативного обліку та аналізу оцінки виходу екстракту в варильному цеху використовується в якості бази порівняння лабораторний вихід екстракту, причому лабораторне сусло виробляється в суворо визначених умовах.
З метою здійснення оперативного обліку виходу екстракту порівняння виробничого і лабораторного виходу солоду доцільно проводити за розробленою формою (табл. 2.10).
Екстракт, що залишається в пивній дробині, за лабораторними даними не повинен перевищувати 0,5-1,0 %. Для оперативного обліку та контролю за дотриманням технологічного процесу з метою своєчасного втручання і прийняття рішень необхідно слідкувати, щоб різниця між загальним, лабораторним та загальним заводським виходом екстракту не перевищувала 0,5 % [90, с. 452].
Для здійснення оперативного обліку та контролю за технологічним процесом з врахуванням його особливостей на пивоварному виробництві необхідно визначити причини низького виходу екстракту в варильному цеху. Це необхідно для того, щоб знати, яку саме причину необхідно усунути для покращення технологічного процесу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Витрати виробництва: облік та аналіз на пивоварних підприємствах» автора Бойчук А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оперативний облік витрат на виробництво“ на сторінці 5. Приємного читання.
