Розділ 2. "Аудиторська діяльність та її регулювання"

- загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків;

- керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор. Отже, як бачимо передбачений державою механізм регулювання

аудиторської діяльності призначений для чіткого та прозорого визначення правил та процедур, необхідних для набуття статусу аудитора.

До таких механізмів відносять:

- реєстр аудиторських фірм та аудиторів - база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці;

- сертифікацію аудиторів (визначення кваліфікаційної придатності на займання аудиторською діяльністю).

Включеним до Реєстру аудиторським фірмам та аудиторам видається свідоцтво відповідного зразка.

З метою запобігання зловживань:

1) ведення Реєстру покладено на один (єдиний) орган - Аудиторську палату України;

2) за включення до Реєстру утримується плата;

3) інформація щодо аудиторів, включених до Реєстру, є загальнодоступною і не рідше одного разу на рік публікується у фаховому виданні Аудиторської палати України.

2.3. Стандарти аудиту та етики

Важливим елементом регулювання практики аудиту є стандарти аудиту. Статтею 6 Закону України "Про аудиторську діяльність" прямо визначено, що при здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту.

Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог Закону України "Про аудиторську діяльність" та інших нормативно-правових актів. Затвердження стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. У випадках, передбачених законом, стандарти аудиту погоджуються з іншими суб'єктами.

Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб'єктами господарювання.

Історія впровадження у практику аудиту України технічних стандартів пов'язана з тим, що на перших етапах становлення та розвитку вітчизняного аудиту АПУ було розроблено та запроваджено національні нормативи аудиту (ННА). В основі розробки ННА було покладено міжнародні стандарти аудиту (МСА) Міжнародної Федерації бухгалтерів (МФБ). Національні нормативи аудиту використовувалися вітчизняними аудиторами з 1999 року до 2001 року, коли АПУ отримала дозвіл від МФБ на переклад стандартів аудиту, які отримали назву "Стандарти аудиту та етики. Видання МФБ 2001 р." З цього часу в Україні всі суб'єкти аудиторської діяльності повинні застосовувати у своїй практиці Міжнародні стандарти аудиту та етики.

У зв'язку з тим, що МФБ постійно вносить зміни у стандарти аудиту, АПУ у 2006 році видала новітню редакцію професійних стандартів, які називаються "Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики".

Міжнародні стандарти аудиту встановлюють та розкривають порядок застосування основних правил здійснення професійної діяльності аудиторів. При цьому такі правила визначають не тільки зміст процедур, які повинен виконувати аудитор, але й пов'язують їх з можливим потенційним результатом - якістю наданих аудитором послуг.

На сьогодні Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості мають таку структуру (див. рис. 2.5). Стандарти аудиту формують методичну базу для практики аудиту і на сьогодні включають Концептуальну основу, 43 стандарти та 15 положень з аудиторської практики.

їх застосування робить незалежний аудит зрозумілим для будь-якого користувача. Тому в сучасних умовах розвитку економіки, для якої характерні процеси глобалізації та створення єдиних інформаційних стандартів, застосування МСА дозволяє розширити рамки економічної інтеграції.