Розділ «7.4. Оцінка ризиків суттєвого викривлення»

- рівень суб'єктивізму в процесі оцінки фінансової інформації, яка пов'язана з цим ризиком, особливо тієї, що містить широкий діапазон оцінки невизначеності,

чи стосується ризик суттєвих операцій, що виходять за межі звичайної діяльності підприємства або ж виглядають незвичайними з інших причин. Після того коли аудитор виділив ризики, які на його професійне судження с суттєвими, йому необхідно оцінити структуру відповідних процедур контролю на підприємстві, якщо до цього вони не були ним проведені. Це є необхідною умовою для того, щоб прийняти ефективне рішення стосовно складу, обсягу та часу проведення майбутніх процедур отримання доказів, на підставі яких буде формуватись аудиторський висновок.

Результати ідентифікації складників та оцінки ризиків суттєвого викривлення повинні обов'язково бути задокументовані аудитором.

Визначальною характеристикою процесу оцінки ризиків суттєвого викривлення є те, що він є перманентним. Це означає, що протягом всього процесу аудиту фінансової звітності аудитор постійно переглядає зроблені висновки про склад та оцінку рівня ризиків суттєвого викривлення на підставі інформації, яка ним отримується в ході перевірки. Такий підхід дозволяє проводити коригування у програмі аудиту, що має на меті зменшення ризику не виявлення та формування відповідного висновку щодо повноти та достовірності фінансової звітності.

Важливим моментом, який прописаний МСА №315f с те, що на аудитора покладається обов'язок якнайшвидшого ознайомлення найвищого управлінського персоналу з суттєвими слабкими сторонами в структурі або реалізації внутрішнього контролю, які привернули увагу аудитора. Ця вимога реалізується на практиці шляхом складання спеціального звіту на ім'я керівництва або включенням у аудиторський звіт про результати перевірки спеціального розділу, у якому:

- коментуються недоліки організації внутрішнього контролю, внаслідок чого виникають або можуть виникнути суттєві помилки у фінансових звітах,

- викладаються конкретні поради щодо їх усунення.

Звіт повинен бути лаконічним, викладати факти у чіткій, логічній послідовності, починатися з найбільш вагомих питань, з достатньо обґрунтованими пропозиціями. При його адресуванні слід вибрати такий рівень управління, який має відповідні повноваження, щоб прийняти необхідні рішення.

Контрольні запитання до розділу:

1. Дайте характеристику мети функціонування системи внутрішнього контролю.

2. Назвіть основні поняття, які застосовуються для описання СВК.

3. Визначте цілі системи внутрішнього контролю для суб'єкта господарювання.

4. Опишіть методи і функції системи контролю.

5. Проаналізуйте структуру СВК та визначте взаємозв'язок між ї елементами.

6. Дайте характеристику сутності середовища контролю та його складових.

7. Проаналізуйте процес оцінювання ризиків суб'єкта господарювання.

8. Визначте місце і роль інформаційних систем у господарській діяльності та системі контролю підприємства.

9. Перелічіть процедури контролю та поясніть призначення моніторингу заходів контролю.

10. Назвіть методи документування системи внутрішнього контролю.