Розділ «ТЕМА 7.2. НЕТОРГОВЕЛЬНІ ПОТОЧНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ»

Банківська платіжна картка (БПК) - пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого власникові БПК надається змога здійснювати операції оплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти в банках або банкоматах.

Найпоширеніші пластикові картки - кредитна і дебетна. Існують ще фінансова й розрахункова картки. Пластикові платіжні картки можуть бути видані як фізичним особам, так і юридичним (індивідуальна і корпоративна картки).

Крім цього, картки є: звичайні, срібні, золоті, платинові. Власники трьох останніх карток мають особливі знижки при придбанні товарів, розрахунках у готелях, ресторанах тощо.

Для одержання банківської платіжної картки фізична особа подає паспорт, ідентифікаційний код, заповнює спеціальну заяву і договір на її видачу. Особам відкривають картковий рахунок.

Відкриття корпоративних картрахунків в іноземній валюті та в грошовій одиниці України здійснюється уповноваженими банками на підставі угоди, укладеної з резидентом, представництвом юридичної особи - нерезидента - власником рахунку, незалежно від того, чи є ця особа клієнтом банку. При цьому кошти на відкриття та поповнення картрахунку приймаються з поточних рахунків резидента та представництва юридичної особи -нерезидента.

Обслуговування картрахунків в іноземній та національній грошовій одиниці України здійснюється уповноваженими банками згідно з чинним законодавством України та нормативними актами НБУ.

Уповноважені банки України мають право вступати до міжнародних платіжних систем, як банки емітенти та/або банки-еквайєри.

Операції за банківськими пластиковими картками здійснюються на основі Положення про впровадження карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки, затвердженого постановою № 37 Правління НБУ від 24.02.1997 р. (із змінами і доповненням), і Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою № 137 Правління НБУ від 19.04.2005 р.

Отже, вітчизняні уповноважені банки виконують велику кількість різноманітних розрахунків в іноземній валюті за платіжними документами, оформленими в різних країнах за операціями, які мають певні особливості виконання.