Розділ «ТЕМА 7.2. НЕТОРГОВЕЛЬНІ ПОТОЧНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ»

Банківська платіжна картка (БКП) – пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого отримувачеві БПК надається змога здійснювати операції сплати за товари" послуги та отримувати готівкові кошти.

Банк-еквайєр – уповноважений банк (член платіжної системи), що проводить первинне опрацювання трансакцій та бере на себе проведення з торговцями, що перебувають у його сфері діяльності, усього спектра операцій із картками.

Банк-емітент – уповноважений банк, який є членом платіжної системи, обслуговує картками та видає БПК, а також проводить розрахунки (через банк-еквайєр).

Банкомат – електронно-механічний пристрій, що дає змогу держателеві БПК при введенні персонального ідентифікаційного номера (ПІН) одержати готівку.

Власна операційна зала банку – це всі приміщення, що належать банку на правах власності або оренди, в яких згідно із законодавством України здійснюються будь-які банківські операції в межах ліцензії та письмового дозволу на виконання окремих операцій, виданих НБУ Держатель БПК - особа, інформацію про яку нанесено на БПК і яка уповноважена розпоряджатися картрахунком.

Квитанція (сліп) – документ, який підтверджує здійснення операцій із використанням БПК і містить у собі інформацію про суму операції, дату, а також дані, що дають змогу ідентифікувати БПК.

Міжнародна платіжна система – система розрахунків між банками різних країн, що використовують одні стандарти платіжних засобів.

ПІН – персональний ідентифікаційний номер, секретний код, відомий тільки держателеві БПК і потрібний для здійснення операцій із БПК.

Платіжний термінал – електронний пристрій, що дає змогу, як наслідок взаємодії з БКП, здійснювати авторизацію та формувати платіжні чеки за операціями з використанням БПК.

Платіжна система (ПС) - сукупність нормативних, договірних, фінансових та інформаційно-технічних засобів і рішень учасників, які регламентують свої взаємовідносини щодо порядку використання БПК.

Процесинговий центр – уповноважений платіжною системою спеціалізований обчислювальний центр, що тримає базу даних платіжної системи, яка містить у собі дані про членів платіжної системи та держателів БПК з метою забезпечення запитів на авторизацію, у тому разі, якщо банк-емітент не веде своєї власної бази; в іншому разі він пересилає запиту банк-емітент БКП, що авторизується через еквайєра.

Пункт обміну іноземної валюти банку (фінансової установи) – це складова частина власного операційного залу банку (фінансової установи), де здійснюються валютно-обмінні операції з іноземною валютою і дорожніми чеками для фізичних осіб-резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог нормативно-правових актів НБУ

Трансакція – сукупність операцій, що супроводжують взаємодію держателя БПК із ПС при здійсненні платежу за БПК або при отриманні готівки.

7.2.1 Використання іноземної валюти на території України

Фізичні особи – нерезиденти, а також повноважні представники юридичних осіб - нерезидентів – суб'єктів підприємницької діяльності можуть використовувати на територіях митниць готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі:

а) сплати мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України;

б) сплати дорожніх зборів та оформлення перевезень негабаритних, великовагових і небезпечних вантажів;

в) сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами;

г) сплати консульських зборів для відкриття віз на в'їзд в Україну;

ґ) оплати послуг, наданих прикордонними, санітарно-карантинними, ветеринарними, фіто санітарними та іншими службами контролю;