Розділ «ТЕМА 4.2. НАДАННЯ БАНКАМИ ЮРИДИЧНИМ ОСОБАМ КРЕДИТІВ У ПОТОЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

Плата за користування овердрафтом встановлюється банком у формі процентної ставки та комісії.

Надання цього кредиту здійснюється шляхом оплати з поточного рахунку розрахункових документів клієнта-позичальника упродовж операційного дня. При закритті операційного дня дебетовий залишок поточного рахунку автоматично переноситься на рахунок за овердрафтом суб'єкта господарювання, а при відкритті наступного операційного дня сума з рахунку за овердрафтом знову автоматично повертається на поточний рахунок.

Нарахування процентів за овердрафтом починається з моменту списання кожної окремої суми з поточного рахунку за рахунок овердрафту, закінчується в момент повного погашення кредиту.

При надходженні коштів на поточний рахунок позичальника від його дебіторів вони перш за все спрямовуються на погашення заборгованості - спочатку процентів, а потім основної суми боргу.

Кредитна лінія – це юридично оформлене зобов'язання банку перед позичальником надавати йому кредити впродовж певного часу (звичайно один рік) у межах зазначеного ліміту.

Кредитні лінії можуть бути відновлю вальні, не відновлювальні (сезонні), відкличні, безвідкличні.

Сезонну кредитну лінію банк відкриває суб'єктові господарювання за періодичної нестачі оборотних коштів, пов'язаної із сезонним характером виробництва або коли потреба у кредитних коштах виникає поступово в міру виконання кредитного проекту.

Відновлювальну кредитну лінію відкривають суб'єктам із безперервним циклом виробництва. У цьому разі кредитні кошти використовуються на . поточні потреби та формування оборотних коштів (придбання товарно-матеріальних цінностей, закупівля сировини, оплата послуг, товарів тощо).

Упродовж дії кредитної лінії позичальник отримує кредитні кошти в межах установленого ліміту, а у кредитній угоді може встановлюватися графік поступового зниження ліміту кредитування.

Ліміт кредитної лінії, строк користування нею, строки погашення боргу визначаються банком з урахуванням кредитоспроможності позичальника, надходжень на його рахунки, планових обсягів виробництва, реалізованої продукції, наявності забезпечення.

Надання кредитних коштів проводиться з кредитного рахунку позичальника шляхом оплати його розрахункових документів.

Цей кредитний банківський продукт має низку як позитивних, так і негативних сторін.

Позитивним для позичальників є можливість користування кредитними коштами безперервно, що прискорить розвиток його виробництва, зменшить грошові витрати на укладення кредитних договорів, зменшить валютні ризики (за відкриття мультивалютно! кредитної лінії). Банк має переваги в тому, що може детально вивчити клієнта-позичальника, зменшити кредитний ризик, зменшити витрати часу та коштів на організацію даного кредитного процесу.

Недоліки для банку в тому, що він не може реагувати на зміни на ринку позикових капіталів, мусить дотримувати тих норм, які закладені у кредитному договорі.

4.2.5. Банківський кредитний моніторинг

Кредитний моніторинг — це контроль банку впродовж усього процесу кредитування. Попередній моніторинг здійснюється ще до терміну видавання кредиту, оперативний моніторинг передбачає періодичний аналіз кредитного досьє позичальника, форм забезпечення кредиту, перегляд кредитного портфеля банку (оцінку виданих кредитів), зовнішні аудиторські перевірки.

У процесі контролю за кредитними операціями особливу увагу банк повинен приділяти таким проблемам: дотримання принципів кредитування (цільової спрямованості, забезпеченості, терміновості); виявлення проблемних кредитів і розроблення заходів із ліквідації заборгованості.

З огляду на важливість моніторингу створюються в банках окремі структурні підрозділи з перевірки кредитів.

Кредитний моніторинг можна розділити також на внутрішній та зовнішній.

Внутрішньобанківський моніторинг характерний тим, що тут контроль здійснюється, переважно, за документами, які відповідають тому чи іншому етапові процесу кредитування, при цьому оцінюється ступінь кредитного ризику.