РОЗДІЛ 4. КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ

Вид і термін кредиту залежать від того, куди будуть вкладені позичені кошти - у сферу обігу чи у сферу виробництва. Сума кредиту відіграє також значну роль, оскільки недостатня сума не дасть змоги завершити захід, що кредитується, надмірна сума може бути використана позичальником не за ціллю та непогашена ним. Способи надання, погашення кредиту допоможуть позичальникові правильно розпоряджатися кредитними коштами.

Розмір процентної ставки та порядок її сплати встановлюється банком залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, облікової ставки Національного банку України, строку користування кредитом.

Пропозиції кредитного економіста банку після структурування кредиту можуть зовсім не збігатися з попереднім бажанням позичальника, отже, треба знаходити компромісне рішення.

У попередньому етапі процесу кредитування беруть участь ще певні служби (відділи) банку: юридична та служба безпеки, які разом із кредитним економістом оформляють у спеціальному документі висновок про можливість надання кредиту даному позичальникові.

Цей документ та, за потреби, інші документи передають на засідання кредитного комітету банку для ухвалення остаточного кредитного рішення. Остаточне рішення на видавання конкретного кредиту оформляють протоколом засідання кредитного комітету.

Поточний етап розпочинається з кінцевого узгодження з позичальником усіх умов кредитного договору, договору забезпечення кредиту та документального оформлення цих договорів.

Кредитний договір є основним розгорнутим юридичним документом, що підтверджує права та обов'язки як банку, так і позичальника. Як додаток до кредитного договору оформляють також графік погашення кредиту і процентів за ним.

Підсумковий етап процесу кредитування характеризується тим, що банк здійснює контролюючі функції, перевіряє цільове використання кредиту, надходження кредитної заборгованості та процентів за нею, оформляє акти відхилень, вирішує всі питання за несвоєчасного повернення кредиту тощо.

Після остаточного погашення позичальником кредиту кредитну справу закривають і передають в архів банку.

4.1.6. Забезпечення кредитів, особливості кожного виду забезпечення

Забезпечення кредиту – один із шляхів захисту кредитора від кредитного ризику.

Основні форми забезпечення кредитів подано на рис. 4.3.

Більшість кредитів надають під забезпечення; незабезпеченими (бланковими) кредитами користуються клієнти з високими прибутками, ліквідні, з хорошою репутацією.

До матеріального забезпечення банки висувають такі вимоги:

• можливість оцінки забезпечення;

• високоліквідність;

• невелика затратність банків за зберігання чи реалізацію майна.

Кредит вважається матеріально забезпеченим, якщо позичальник уклав договір застави рухомого чи нерухомого майна, майнових цінностей, цінних паперів тощо.

Рис. 4.3. Форми забезпечення кредитів

Перед укладенням договору застави банк повинен пересвідчитись документально (а в окремих випадках – перевірити на місці) щодо наявності майна, його місцезнаходження та умов його зберігання, реальності реалізації тощо.