Щоб могла ти все збагнуть,
Я приніс тобі ці квіти.
Ці квіти, що в саду буяли зрання
І збуджували радісні чуття,
Лиш викликають марні співчуття,
Коли їх ніч огорне без вагання.
Яскраві барви, що вели змагання,
Наприкінці недовгого життя
Поблякнуть, стануть купою сміття:
Ось підсумок людського існування.
Із пуп’янка з’являються квітки,
Щоб перед смертю знов згорнутись в ньому:
Все в пуп’янку – колиска й домовина.
Ми віримо, що живемо віки,
І дуже помиляємося в цьому:
Людське життя коротке, наче днина.
Фенікс
Туга чується невгасна
І розпука в цих словах!
Ти – найперший бідолах,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стійкий принц. Дама-примара» автора Дон Педро Кальдерон де ла Барка на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стійкий принц Трагедія на 3 дії[8]“ на сторінці 100. Приємного читання.