Стійкий принц. Дама-примара
Наче різьблене було
Зі старої деревини:
Не людина – тінь людини.
Сумно і спокійно так
(Це, Мулею, кепський знак)
За руку мене вхопила:
Вирватись було несила
З пазурів її ніяк,
Бо від дотику її
Неслухняним стало тіло,
Серце враз заціпеніло,
А вона слова страшні
Стала мимрити мені.
З віщувань тих розібрати
Я зуміла: «Ти страждати
Будеш в світі без кінця.
Юна врода за мерця
Викупом повинна стати».
Від пророцтва ледь жива,
Я воліла б вмерти краще,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стійкий принц. Дама-примара» автора Дон Педро Кальдерон де ла Барка на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стійкий принц Трагедія на 3 дії[8]“ на сторінці 64. Приємного читання.