Розділ «19    99 ВІДТВОРЕННЯ ВІДКРИТТЯ СПОКУТА ПОНОВЛЕННЯ»

— Шимі!

— Так, Роланде, який був Вілл Деаборн!

Роланд узяв Шимі обома руками за голову по боках.

— Заплющ очі, Шимі, сину Стенлі.

Шимі підкорився наказу, та й сам простягнув руки і взявся ними за голову Роланда. Стрілець і собі заплющив очі.

— Побач те, що бачу я, Шимі. Побач те місце, куди нам потрібно піти. Роздивися його дуже добре.

І Шимі побачив.

Поки вони так стояли — Роланд показував, а Шимі дивився, — Джейка тихо покликала Дані Ростова.

Він підійшов і став перед дівчинкою, але вона мовчала, неначе не знала, що їй сказати чи зробити. Він хотів було запитати, але вона його випередила: затулила йому рота поцілунком. Її губи були дивовижно м’які.

— Це щоб вам поталанило, — сказала вона. А побачивши його вражені очі, зрозуміла, яку силу мав її поцілунок, і посмілішала. Вона оповила руками його шию (не випускаючи з рук пошарпаного Пуха, спиною Джейк відчував його м’якість) і поцілувала ще раз. Її крихітні тверді груденята притискалися до його грудей, і це відчуття Джейк пам’ятатиме все життя. Пам’ятатиме її все життя.

— А це від мене. — І вона, опустивши очі й шаріючись, сховалася за Теда Бротіґена, не встиг Джейк і слова сказати. Хоча навряд чи йому б вдалося бодай щось із себе видушити, навіть якби від цього залежало його життя. Його горло наче хтось обценьками стискав.

На нього звернув увагу Тед.

— Перший поцілунок завжди найсолодший, — розсміявся Бротіґен. — Повір на слово, я знаю.

Але Джейк досі стояв, мов громом уражений, і не міг вимовити ні слова, неначе вона його не в губи поцілувала, а вдарила по голові.

За чверть години четверо чоловіків, одна дівчинка, один пухнастик-шалапут і один до глибини душі вражений (і страшенно стомлений) підліток стояли на Алеї. Здавалося, що на порослому травою прямокутнику не було нікого, крім них. Решта Руйначів щезли. Зі свого місця Джейк бачив освітлене вікно на першому поверсі Корбет-Холу, де Сюзанна готувала чоловіка до похорону. Вдалині погримувало.

— Візьміться за руки і зосередьтеся. — Тед повторив ті самі слова, що їх він сказав у шафі на станції «Край Грому», де на червоній куртці був мідний значок «КЕРІВНИК ТРАНСПОРТУВАННЯ», ще в ті часи, коли смерть Едді здавалася немислимою.

Джейк потягнувся, щоб узяти Дані Ростову за руку, але Дінкі, злегка всміхнувшись, похитав головою.

— Може, одного дня ви й потримаєтесь за руки, герою, але сьогодні твоє місце — у колі. Як і твого діна.

— Візьміть один одного за руки, — сказав Шимі. У його голосі забриніли владні нотки, яких Джейк раніше не чув. — Це допоможе.

Джейк посадив Юка за пазуху.