Розділ «19    99 ВІДТВОРЕННЯ ВІДКРИТТЯ СПОКУТА ПОНОВЛЕННЯ»

— Так. А хто такий Фінлі?

— Фінлі О’Теґо. Начальник безпеки. Права рука Прентиса. Його ще називають Горностаєм. Тахін. Хай би що ти планував, спершу треба погодити з ним. А вже він тобі влаштує солодке життя. Побачити, як він валяється мертвий на землі, — ото було б для мене всенародне свято. До речі, моє справжнє ім’я — Річард Ерншо. Збіса приємно познайомитися.

Едді потиснув простягнуту руку.

— Я Едді Дін. Тут, на заході від Пекоса,[67] мене знають як Едді з Нью-Йорка. Жінку звуть Сюзанна. Вона моя дружина.

Дінкі кивнув.

— Ага. А хлопець — Джейк. Теж з Нью-Йорка.

— Так, Джейк Чемберз. Слухай, Річ…

— Дякую за спробу, — всміхаючись, перебив він, — але надто довго я був Дінкі, щоб зараз щось міняти. Але могло бути й гірше. Якийсь час я працював у супермаркеті «Суперсейвер», то там був хлопець, який мав двадцять з чимось років, і його називали Джей-Джей-херовий-ді-джей. Його так називатимуть навіть тоді, коли йому стукне вісімдесят і він ходитиме з катетером.

— Ми до вісімдесяти не доживемо, — сказав Едді, — якщо не будемо хоробрими, добрими і нам не поталанить. Ні в цьому, ні в якомусь іншому світі.

Дінкі здивувався, потім спохмурнів.

— Твоя правда.

— Той хлопець, якого Роланд знає давно, має поганий вигляд, — сказав Едді. — Ти бачив його очі?

Спохмурнівши ще більше, Дінкі кивнув.

— По-моєму, ті маленькі криваві цятки в білках називаються петехії. Щось таке. — Потім, наче вибачаючись (що здалося Едді доволі дивним, зважаючи на обставини), додав: — Не знаю, чи правильно я назвав.

— Та як не назви, нічого доброго в цьому нема. І те, що його отак скрутило в корчах…

— Не надто приємні слова ти дібрав, — зауважив Дінкі.

Але Едді було посрати на слова.

— З ним таке вже траплялося?

Дінкі відвів погляд і втупився в свої ноги. Для Едді то була достатньо промовиста відповідь.

— Скільки разів? — Едді сподівався, що голос не видав усієї глибини його жаху. У білках очей Шимі було стільки кривавих цяточок, що вони мали такий вигляд, ніби хтось засипав їх паприкою. Не кажучи вже про більші крововиливи в куточках очей.