Саламандра — невеличка ящірка, що живе у вогні і живиться полум’ям.
Зазвичай сліпучо-біла, вона може здаватися блакитною або яскраво-червоною залежно від температури вогню, в якому вона з’являється.
Саламандра може проіснувати до шести годин без вогню, якщо її постійно підгодовувати перцем. Але зазвичай живе лише доти, доки горить вогонь, з якого вона зродилася.
Кров саламандри має чудодійні лікувальні й відновлювальні властивості.
СМЕРТЕФАЛД (Lethifold)
(або Живий саван)
КММ: ХХХХХ
Смертефалд — це, на щастя, доволі рідкісна істота, що може існувати лише в місцинах із тропічним кліматом.
Він нагадує чорну накидку завтовшки в 15 міліметрів (іноді й товстіший, якщо перед тим убив і проковтнув чергову жертву), яка ночами плавно струменіє уздовж земної поверхні.
Перша згадка про смертефалда зустрічається в записах чарівника Флавія Белбая, котрому пощастило залишитися живим після нападу смертефалда, коли він 1782 року відпочивав у Папуа Новій Гвінеї.
«Близько першої ночі, коли я нарешті почав засинати, я почув неподалік ледь чутний шурхіт. Припускаючи, що це шелестить надворі листя дерев, я повернувся в ліжку спиною до вікна й помітив якусь безформну чорну тінь, що прослизає під дверима в мою спальню. Я лежав нерухомо, намагаючись крізь дрімоту збагнути, звідки могла взятися ця тінь у кімнаті, освітленій тільки місячним сяйвом. Безсумнівно, що саме моя непорушність змусила смертефалда повірити, що його потенційна вечеря спить.
На мій превеликий жах, тінь почала заповзати в моє ліжко, і я відчув на собі її ледь чутну вагу. Вона була подібна на якусь хвилясту чорну пелерину, краї якої легенько тріпотіли, коли вона підбиралася до мене.
Закляклий від страху, я рвучко випростався лише тоді, коли відчув на підборідді її холодний дотик. Ця бестія намагалася мене задушити, безжально затуляючи мені обличчя, рот і ніс. Я відчував, як вона огортає мене своїм холодом, але й далі чинив опір. Не маючи змоги покликати когось на поміч, я спробував навпомацки нащупати свою чарівну паличку. Ця почвара вже цілковито обволокла мені лице, в голові запаморочилось і, не в змозі й зітхнути, я з останніх сил випустив у неї приголомшливе закляття. Але це її не вгамувало, хоч і пропалило дірку у дверях моєї спальні. Тоді я вклав усю свою потугу в стримувальні чари, але й вони мені не допомогли. Оскаженіло борюкаючись, я перекрутився і бухнувся з розмаху на підлогу, тепер уже цілковито обмотаний смертефалдом.
Я задихався. У відчаї я зібрав останні крихти душевних сил. Націлившись паличкою на смертоносні складки цієї почвари, я викликав з уяви спогад про той день, коли мене обрали президентом місцевого клубу плюй-камінців і виконав закляття «Патронус».
Практично відразу я відчув на обличчі подув свіжого повітря. Підвівши погляд, я побачив, як мій патронус підчепив своїми рогами смертоносну тінь і жбурнув її високо вгору. Тінь пролетіла через усю кімнату і швидко зникла з виду».
Як свідчить драматичне відкриття Белбая, патронус — це єдине закляття, здатне відігнати смертефалда. Та оскільки він зазвичай нападає на сплячих, його жертви майже не мають можливості скористатися бодай якимись чарами. Задушивши чергову жертву, смертефалд одразу заковтує і перетравлює свою здобич просто в її ліжку. Після цього він вислизає з будинку, набравши трохи огрядніших форм, і не залишає жодних слідів ані по собі, ані по своїй жертві.[20]
СНИЧИК (Snidget)
КММ: ХХХХ[21]
Золотий сничик — надзвичайно рідкісна порода птахів, і тому він перебуває під захистом.
Абсолютно круглий, з довжелезним тонким дзьобом і лискучими перлинками червоних очей, золотий сничик неймовірно швидко літає й може надприродно спритно і вправно міняти напрям польоту завдяки вертким суглобам крилець.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фантастичні звірі і де їх шукати» автора Джоан Кетлін Ролінґ на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джоан Ролінґ Фантастичні звірі і де їх шукати“ на сторінці 23. Приємного читання.