Розділ «Відкриття Америки[3]»

ЛЮТЕР. Гарний вислів. Ви не могли б мені його записати?

СТАНЬО. Секундочку, перепрошую... Через звуковий канал до нас долинають якісь голоси... Здається, вони побачили землю! Ось, виразно чути, що там кричать: «Земля, земля!» Орландо, ти теж це чуєш?

ОРЛАНДО. Тут у нас не чути нічого. Хвилинку, зараз я поцікавлюсь, які останні новини отримувала станція на Азорах...

СТАНЬО. Так, вони справді побачили землю. Корабель швартується... Все, вони висадилися!!! Сьогодні, 12 жовтня 1492 року, людина вперше ступила на берег Нового Світу. Орландо, що там кажуть?

ОРЛАНДО. Значить так... з останніх повідомлень випливає, що висадку відкладено на місяць, а земля, яку побачили моренавти, виявилася одним із Ліпарських островів.

СТАНЬО. Та ні, Орландо, я ж ясно чув...

ТЕЛМОН. Алло?! Так? Ага. Рацію мають обоє — і Станьо, й Орландо. Корабель справді кинув якір, як стверджував Станьо, проте не біля твердої, так би мовити, землі, а біля Сан-Сальвадора — острівця у Карибському архіпелазі... один географ уже запропонував охрестити ту частину океану Морем Супокою. Та ось увімкнулася нарешті телекамера, змонтована на носі флагманського судна. Бачимо, як Христофор Колумб ступає на берег, щоб установити там стяг його католицької величності! Це грандіозне видовище... З-під пальм назустріч моренавтам виходить група якихось прикрашених пір’ям осіб. Зараз ми почуємо перші слова, які промовить людина в Новому Світі. Заговорити збирається моряк, що йде попереду, — боцман Бачіччін Пароді...

ПАРОДІ. От холера, адмірале, вони ж голі!

СТАНЬО. Що він сказав, Орландо?

ОРЛАНДО. Чути було не дуже добре, але це явно не умовлені заздалегідь слова... Мені тут підказують, що йдеться, напевне, про феномен перехоплення розмов. Схоже, в Новому Світі таке трапляється частенько... Але увага! Говоритиме адмірал Колумб!

КОЛУМБ. Це маленький крок для моряка, але великий — для його католицької величності... Холера ясна, що це у них на шиї? До дідька! Це ж золото! Золото!

ОРЛАНДО. Завдяки телекамері перед нами розгортається достоту грандіозне видовище! Моряки зриваються з місця і біжать до тубільців великими, просто-таки величезними стрибками. Це — перші стрибки людини в Новому Світі. Вони знімають із шиї в тубільців зразки мінералів Нового Світу і складають їх до чималих пластикових мішків... Ось тубільці, намагаючись утекти, заходяться і собі високо стрибати; через незначну силу тяжіння вони просто позлітали б у повітря, якби моряки не прикріпили їх до землі важкими ланцюгами... А тепер бачимо, що тубільців, як то заведено у цивілізованому світі, вже вишикувано у рівну колону, моряки ж вирушають тим часом назад до кораблів із тяжкими мішками, які наповнено зразками місцевих мінералів. Мішки, видно, важелезні; щоб зібрати їх і донести до кораблів, треба було докласти немало зусиль...

СТАНЬО. Ось вона - ноша білої людини! Так, цього видовища ми не забудемо ніколи. Віце-президент Де Фео вже надіслав вітальну телеграму. Сьогодні розпочинається нова фаза в історії нашої цивілізації!

1968

Андрій Маслюх народився 1975 року у Львові. Попри проблеми зі здоров’ям (наслідки ДЦП), у 1998 закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (англійська філологія, диплом з відзнакою), згодом навчався також у Центрі італійської мови та культури при ЛНУ. З кінця 1998 — перекладач-фрілансер. Перекладає в основному з англійської та італійської. Спеціалізується на перекладі християнської класики (св. Ігнатій з Лойоли, св. Тереза з Авіли, св. Йоан від Хреста), має в доробку і художні переклади (Клайв Стейплз Люїс, Артур Конан Дойл, Ентоні де Мелло, Умберто Еко, Андреа Каміллері). У 2008 стажувався в науково-дослідницькому центрі «Еціо Алетті» при Папському Східному інституті (Рим, Італія). Учасник 18-го Міжнародного форуму видавців у Львові. Член журі конкурсу «Найкраща книга Форуму видавців» 2011 року. Бере участь у проекті «Дерев'яні храми України». Одружений, мешкає у Львові. Уривки з перекладів і статті можна переглянути на персональному вебсайті «Драгоманія» (http:// andriymasliukh.wordpress.com).

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!