— Аякже. Начальниця сказала.
— Як гарно, що ви повернулися, — сказав Джордж. Здавалося, на його язику крутиться тисяча запитань. Він злегка похитав головою і пішов, міцно причинивши двері.
— Покажи, як ти ходиш, — сказала Френні. На її лобі знову залягла бганка-забаганка.
— Ну, Френні…
— Покажи, покажи, як ти ходиш.
Він пройшовся палатою. На вигляд це нагадувало, як матрос ходить хиткою палубою. Коли він пройшов повз неї, вона заплакала.
— Ой, Френні, зайчику, не треба…
— Треба! — сказала вона і затулила обличчя руками.
Він сів поряд і відвів її руки.
— Ні, не треба плакати.
Вона поглянула на нього відкритим поглядом, сльози ще текли її щоками.
— Стільки людей загинули… Гарольд, Нік, Сьюзен… а Ларрі? А Ґлен і Ральф?
— Не знаю.
— А що ж Люсі скаже? Вона за годину прийде. Вона щодня приходить, вона сама зараз на четвертому місяці. Стю, а коли вона тебе спитає…
— Вони там загинули… — сказав Стю, скоріше до себе, ніж до неї. — Я так думаю. У душі я це знаю…
— Не кажи це так, — благала Френ. — Люсі так не кажи. Це їй серце розіб’є.
— Мені думається, вони були як жертва. Бог завжди вимагає жертв. У Нього всі руки в крові. Чому? Не знаю. Я не такий уже мудрий. Мо’, це не Він такий, а ми такі, що воно так виходить… Тільки я точно знаю, що бомба вибухнула у них — а могла б у нас, — і на якийсь час ми в безпеці. На якийсь недовгий час.
— А Флеґґ уже загинув? Зовсім?
— Не знаю… Мені думається… нам слід бути пильними. А у свій час хтось має знайти те місце, де зробили всі такі зарази, як Капітан Трипс, засипати його землею і сіллю, а потім помолитися над ним. Помолитися за нас усіх.
——
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протистояння. Том 2» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протистояння Книга III“ на сторінці 153. Приємного читання.