Вони повернулися до офісу, і Меллоу задумливо сказав:
— І всі ці генератори перебувають у ваших руках?
— Усі, — самовдоволено відповів технік.
— І ви стежите за ними й підтримуєте в робочому стані?
— Так!
— А якщо вони ламаються?
Технік обурено похитав головою.
— Вони не ламаються. Вони ніколи не ламаються. Вони були побудовані навічно.
— Вічність — це довго. Просто припустімо…
— Це ненауково — припускати всілякі нісенітниці.
— Добре. Припустімо, що я влучив бластером у надзвичайно важливу деталь. Припустімо, що машини не застраховані від ядерного удару. І я розплавив надзвичайно важливе з’єднання або розбив кварцеву D-подібну трубку.
— Ну, тоді, — люто закричав технік, — я б вас убив!
— Так, я розумію, — закричав собі й Меллоу, — але як щодо генератора? Ви змогли б його полагодити?
— Сер, — закричав технік, — усе було справедливо. Ви отримали те, що просили. А тепер забирайтеся геть! Я вам більше нічого не винен!
Меллоу з сарказмом вклонився й пішов.
За два дні він був уже там, де на нього чекала «Далека зірка», щоб повернутися на Термінус.
А ще за два дні щит техніка перестав працювати і, попри все його здивування й прокльони, так ніколи й не засвітився.
13
Майже вперше за останні півроку Меллоу розслабився. Він лежав на спині, роздягнений догола, у солярії свого нового будинку. Його великі коричневі руки піднімалися вгору і вбоки, і м’язи то скорочувалися, то розслаблялися, переходячи в стан спокою.
Чоловік, який сидів поруч, засунув Меллоу в рота сигару й запалив її. А потім відкусив кінчик від другої — для себе.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фундація. Книга 1» автора Айзек Азімов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина V. КОРОЛІ ТОРГІВЛІ“ на сторінці 31. Приємного читання.