Розділ «Лісова пісня»

на нашу голову?

Килина

А хто ж велів

до мене засилатися? Таж мали

отут якусь задрипанку, – було вам

прийняти та прибрати хорошенько,

от і була б невісточка до мислі!

Мати

А що ж – гадаєш, ні? Таки й була б!

Дурний Лукаш, що проміняв на тебе;

бо то було таке покірне, добре,

хоч прикладай до рани… Узиваєш

її задрипанкою, а сама

її зелену сукню перешила

та й досі соваєш – немає встиду!

Килина

Та вже ж, у вас находишся в новому!..

Он чоловіка десь повітря носить,

а ти бідуй з свекрушиськом проклятим, –

ні жінка, ні вдова – якась покидька!