Розділ «Катерина»

«Прийми, Боже, мою душу,

А ти – моє тіло!»

Шубовсть в воду!.. Попід льодом

Геть загуркотіло.

Чорнобрива Катерина

Найшла, що шукала.

Дунув вітер понад ставом –

І сліду не стало.

То не вітер, то не буйний,

Що дуба ламає,

То не лихо, то не тяжке,

Що мати вмирає;

Не сироти малі діти,

Що неньку сховали –

Їм зосталась добра слава,

Могила зосталась.

Засміються злії люде

Малій сиротині;