Організація складського і тарного господарства

Організація ресторанного господарства

Ka - коефіцієнт, що враховує вільні проходи, % (як правило, 1,4-1,6).

Норма завантаження (кг/м2) для окремих продуктів така: м'ясо, м'ясопродукти, риба- 150-200; напівфабрикати м'ясні і рибні -100; гастрономічні товари, жири, яйця, молочні продукти - 200-250; напої, вино, пиво, вода, картопля - 400-500; зелень, фрукти, ягоди свіжі, цибуля- 250-300; коренеплоди, капуста свіжа, сухофрукти, макаронні і кондитерські вироби - 300; борошно, крупи, цукор - 500-600.

Норми встановлюють з урахуванням прийнятих правил розміщення товарів, при дотриманні яких забезпечується зберігання фізико-хімічних властивостей продуктів.

Норма завантаження залежить від способу укладання. Укладання дозволяє більш раціонально використовувати площу і кубатуру складських приміщень.

При визначенні площі обслуговування або коефіцієнта на проходи, проїзди і т. ін. враховують, що ширина транспортного (головного) проходу або проїзду при використанні електро- чи автонавантажувача повинна бути достатньою для виконання маневрів при русі. Проходи між стелажами і штабелями при використанні візків передбачаються не менше 1-1,2 м і без візків 0,6-1 м.

За санітарними нормами у складах не можна розміщувати товари поблизу водопровідних труб, опалювальних і охолоджувальних приладів, відстань від стін і підлоги має бути не менше 20 см. Усе це необхідно враховувати, щоб запобігти забрудненню продуктів, їх псуванню і забезпечити в складах нормальну циркуляцію повітря. Підлога в складах і прилеглих до них коридорах має бути міцною, розрахованою на значне навантаження і механічний вплив, гладенькою, без вибоїн і тріщин, не слизькою і зручною для прибирання.

Обладнання складів має забезпечити:

• o повну кількісну і якісну схоронність матеріальних цінностей;

• o належний режим зберігання;

• o раціональну організацію виконання складських операцій;

• o нормальні умови праці.

Для зберігання швидкопсувних продуктів (м'яса, риби, молочних продуктів, жирів і гастрономічних продуктів) на підприємствах обладнуються охолоджувальні камери. Кількість складських приміщень залежить від потужності підприємства. На невеликих підприємствах ресторанного господарства планується не менше двох камер: одна - загальна охолоджувальна камера для короткочасного зберігання м'ясних, рибних напівфабрикатів, кисломолочної продукції, гастрономічних продуктів та ін.; інша - неохолоджувальна для нешвидкопсувних продуктів. На середніх підприємствах має бути не менше чотирьох камер: дві камери охолоджувальні (м'ясо-рибна, для молочних, жирових продуктів та ін.), камера для сухих продуктів і овочева. На великих підприємствах на 150 місць і більше передбачається роздільне зберігання м'яса, риби, молочних і гастрономічних продуктів. Якщо підприємство має ліцензію на реалізацію винно-горілчаних виробів, вони повинні зберігатися в окремій камері. На підприємствах передбачаються приміщення для зберігання білизни, інвентарю, тари. Для забезпечення нормальних умов роботи при прийманні товарів, оформленні транспортних і супровідних документів у кількох складських приміщеннях обладнується спеціальне приміщення для приймання сировини і продуктів.

Для зберігання напівфабрикатів і готових кулінарних виробів, які реалізуються іншим їдальням, кафе, закусочним на великих підприємствах, крім потужного холодильного господарства, створюють експедиції, до складу яких входять камери і склади які холодильним устаткуванням, стелажами, необхідним інвентарем і т. д., а також приміщення для миття і сушіння експедиційної тари.

На підприємствах середньої потужності продукцію власним підрозділам, буфетам відпускають безпосередньо з цехів, де вона виготовляється. Кількість складів та їх площі на доготовочних підприємствах значно скорочуються, тому що напівфабрикати надходять в основному відразу ж у виробництво.

Зазвичай склади розміщують на одному поверсі з виробничими цехами, іноді для їх організації використовують підвальні і напівпідвальні приміщення.

В одноповерховому приміщенні без підвалу овочевий (м'ясний) склад доцільно розташовувати поряд з овочевим (м'ясним) цехом, білизняну - поряд з гардеробною для персоналу і т. д. У багатоповерховому будинку сировинні склади розміщують під відповідними цехами, зв'язавши їх підйомно-транспортними механізмами.

Складські приміщення повинні розміщуватися компактно, мати зручний зв'язок з виробничими цехами. Завантажувальні майданчики розміщують з боку господарського двору, забезпечуючи зручний під'їзд транспорту.

Оснащення складських приміщень залежить від типу і потужності підприємства, нормативів товарних запасів. До обладнання складських приміщень належать стелажі і підтоварники для розміщення і зберігання продуктів, у м'ясних камерах - підвісні гаки, ваговимірне, підйомно-транспортне і холодильне обладнання.

Складські приміщення мають бути оснащені необхідним інвентарем, інструментом для приймання сировини, її зберігання і відпуску (рис. 1).

Це різний інвентар для зберігання і транспортування) продуктів, інвентар для розкриття тари, транспортні засоби для складських приміщень - вантажні вики і т. ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація ресторанного господарства» автора Архіпов В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація складського і тарного господарства“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Ресторанне господарство в сучасних умовах

  • Удосконалення форм праці та впровадження науково-технічного прогресу

  • Класифікація підприємств ресторанного господарства. особливості діяльності

  • Загальні поняття про засновницькі документи і реєстрацію підприємств

  • Особливості виробничо-торговельної діяльності підприємства ресторанного господарства

  • Тип підприємства, його визначення. Основні типи підприємств ресторанного господарства згідно з ДСТУ 4281:2004 "Заклади ресторанного господарства (класифікація)". Послуги ресторанного господарства, вимоги до них

  • Характеристика їдальні як типу підприємства ресторанного господарства

  • Характеристика ресторану як типу підприємства ресторанного господарства

  • Характеристика бару як типу підприємства ресторанного господарства

  • Характеристика закусочної як типу підприємства ресторанного господарства

  • Поняття про роздрібну торгівлю в громадському харчуванні, особливості діяльності. Поняття про підприємства кейтерінг

  • Раціональне розміщення мережі підприємств ресторанного господарства

  • Організація постачання підприємств ресторанного господарства

  • Організація постачання. Вибір постачальника

  • Організація приймання продовольчих товарів. Запаси продуктів, їх значення для ритмічної роботи підприємства

  • Організація матеріально-технічного постачання підприємств ресторанного господарства

  • Організація складського і тарного господарства
  • Організація зберігання продуктів. Режим і способи зберігання

  • Організація тарного господарства. Призначення і класифікація тари. Вимоги до тари

  • Організація ваговимірювального господарства

  • Організація застосування автоматизованих систем обліку виробництва та реалізації продукції ресторанного господарства

  • Структура виробництва

  • Основні вимоги до створення оптимальних умов праці

  • Вимоги до організації робочих місць

  • Організація виробництва

  • Організація обробки м'ясопродуктів

  • Організація обробки риби

  • Організація роботи доготовочних цехів

  • Організація роботи супового відділення

  • Організація виробництва других страв, соусів і гарнірів

  • Організація роботи холодного цеху

  • Організація роботи кондитерського цеху

  • Організація роботи цеху борошняних виробів

  • Організація роботи роздавальної

  • Оперативне планування виробництва та технологічна документація

  • Оперативне планування на підприємствах з повним циклом виробництва

  • Загальні принципи складання меню

  • Розрахунок сировини і визначення завдань бригадам кухарів. Оперативний контроль за роботою виробництва

  • Технологічні карти

  • Галузеві стандарти, технічні умови та технологічні інструкції на напівфабрикати і кулінарні вироби

  • Основи раціональної організації праці

  • Напрям організації праці: поліпшення організації та обслуговування робочих місць. Атестація робочих місць, поліпшення умов праці

  • Графіки виходу на роботу, їх характеристика

  • Виробничий персонал, вимоги до нього згідно з ДСТ 30524-97 "Громадське харчування. Вимоги до виробничого персоналу"

  • Методи нормування праці

  • Методи вивчення витрат робочого часу

  • Види норм виробітку, порядок їх розробок. Визначення чисельності працівників