Перша крапка (0; 0) — характеризує ситуацію, коли Ре для пропозиції конкретного продавця дорівнює (прагне до) нульовому значенню (продавець встановлює ціну інформації, що дорівнює граничній вартості інформації покупця Ve).
Друга крапка (1; 1: (n + 1)) — характеризує ситуацію, коли Рc для пропозиції конкретного продавця дорівнює вірогідності придбання інформації покупцем в інших продавців (продавець встановлює ціну інформації Vbp , яка дорівнює середній ціні пропозиції інформації на ринку Vm).
Третя крапка (Ve: [Ve - (n • Vc : (n +1))]; 1) — характеризує ситуацію, за якої Рc для пропозиції конкретного продавця прагне до 100 % (у тому випадку, коли ціна інформації Vbp прагне до нульового мінімуму, порівняно із середньою ціною пропозиції інформації на ринку Vm).
Коефіцієнти a i b для рівняння (Рc = а• [(Ve - Vbp): (Ve - Vm)] + b) визначаються рішенням системи рівнянь 10.2 (графічне пояснення представлене на рис. 10.3)
Як випливає із системи рівнянь 10.2, пошук цінового оптимуму відбувається на двох ділянках (за Рc) (0;1:(n+1)) і (1:(n +1);1).
На практиці найактуальнішим є пошук оптимуму на ділянці (1:(n +1);1) за Рc (тобто, прагнучи підвищити свої шанси на укладення угоди, продавець прагне запропонувати ціну, нижчу від конкурентної). Пошук рішення за цією ділянкою зводиться до рішення системи рівнянь 10.3.
Відповідно, рівноважний ціновий оптимум .( Vbp визначатиметься рішенням похідної
Згадана вище похідна відповідає основній умові максимізації можливого виграшу продавця. Встановлюючи ціну інформації, продавець повинен орієнтуватися на власні витрати ТС, середню ціну інформації конкурентів (Vc), граничну вартість маркетингової інформації для покупця (Ve). Тобто продавець вимушений поєднувати максимальний виграш (=Vbp - ТС) з максимально можливим значенням Рc.
Повернемося до розгляду нашого прикладу, де Ve = 22 500 ум. од.; ТС = 11 500 ум. од.
Нехай число конкурентів дорівнює 3, тобто n= 3 (при цьому всього продавців 3 + 1 = 4), Vc = 16 500 ум. од. (середня ціна конкурентів).
Коефіцієнти а і b при рівнянні визначаються на основі системи 2.4:
У результаті розв'язку похідної одержимо Vbp = 15 435 ум. од.
Отже, ми отримали значення ціни інформації, за якої збігаються інтереси обох учасників ринкової гри — продавця і покупця інформації (туроператора і турагенства). У нашому прикладі за ціни інформації, що дорівнює 15 435 ум. од., вірогідність укладення угоди купівлі-продажу інформації максимальна.
Таким чином, при під час формування ціни інформації продавцеві необхідно орієнтуватися на граничну вартість інформації, власні витрати і ціну конкурентної пропозиції.
Оптимальне співвідношення виграшу, що одержується продавцем від продажу інформації, та виграшу, який отримує покупець від купівлі інформації, визначається рівноважним ціновим оптимумом, підчас розрахунку якого використовуються перелічені вище компоненти, і характеризується максимальною вірогідністю укладення угоди купівлі-продажу маркетингової інформації туристичної компанії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг туризму» автора Правик Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розрахунок ціни туристичного пакета“ на сторінці 3. Приємного читання.
