У цілому, аналіз господарської діяльності підприємства, конкурентоспроможності продукції, яка випускається, і самого підприємства необхідний для того, щоб оцінити потенційні можливості в конкурентній боротьбі на тому або іншому ринку і розробити заходи і засоби, за допомогою яких можна підвищити конкурентоспроможність та забезпечити власний успіх.
Управління конкурентоспроможністю — найважливіше завдання управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні підприємства.
Чинники конкурентних переваг організації поділяють да зовнішні, прояв яких меншою мірою залежить від організації, і внутрішні, які практично цілком визначені керівництвом організації.
Внутрішні чинники конкурентних переваг організації, що організовуються і здобуваються персоналом, в якому важливу роль відіграють керівники, можна поділити на шість груп:
• 1) структурні, які виникають під час проектування організації;
• 2) ресурсні, що з'являються під час проектування, функціонування і розвитку підприємства;
• 3) технічні, які виникають під час проектування, функціонування і розвитку підприємства;
• 4) управлінські;
• 5) ринкові;
• 6) ефективності.
У табл. 7.1 наведений перелік зовнішніх чинників конкурентної переваги організації.
Таблиця 7.1. Перелік зовнішніх чинників конкурентної переваги організації
| № | Зовнішні чинники конкурентної переваги організації | Основні заходи щодо досягнення і використання конкурентної переваги |
| 1 | Рівень конкурентоспроможності країни | Організація в країні високого рівня конкурентоспроможності або підвищення конкурентоспроможності своєї країни |
| 2 | Рівень конкурентоспроможності регіону | Заходи щодо підвищення конкурентоспроможності регіону або виходу з нього в інший, більш конкурентоспроможний |
| 3 | Відвертість суспільства і ринків | Розвиток міжнародної співпраці та інтеграції, міжнародної вільної конкуренції |
| 4 | Науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо | Застосування економічних законів функціонування ринкових відносин, законів організації у статистиці, підходів до управління різноманітними об'єктами, методів 1 управління на всіх рівнях ієрархії |
| 5 | Національна система стандартизації та сертифікації | Активізація роботи в цій сфері, посилення контролю дотримання міжнародних стандартів і угод, правове забезпечення гармонізації з міжнародною системою |
| 6 | Державна підтримка розвитку людини | Створення єдиних національних інформаційних центрів за сферами або галузями народного господарства, які відповідають новітнім вимогам науки і техніки |
| 7 | Якість інформаційного забезпечення управління на всіх рівнях ієрархії | Оберігати навколишнє природ-1 не середовище, підвищувати якість середовища проживання і розвивати конкурентні переваги в цій сфері. Комплексно формувати і реалізовувати ринкові відносини |
| 8 | Виробнича структура організації | Проектувати організації на основі гнучких виробничих систем, автоматизованих модулів і систем |
| 9 | Місія організації | Місія повинна включати оригінальну ідею, ексклюзивну сферу діяльності, конкурентоспроможний продукт |
| 10 | Організаційна структура організації | Організаційна структура повинна ґрунтуватися на основі дерева цілей організації з горизонтальною координацією всіх робіт менеджером з конкретного товару (проблемно-цільова організаційна структура) |
| 11 | Спеціалізація і концентрація виробництва | Здійснювати проектування організації на основі принципів раціоналізації структур і процесів, використовуючи методи моделювання |
| 12 | Постачальники | Постійно аналізувати конкурентне середовище, кількість постачальників, силу конкуренції між ними, їх конкурентоспроможність |
| 13 | Облік і аналіз використання всіх видів ресурсів за всіма стадіями життєвого циклу великих об'єктів організації | Стимулювати проведення подібного аналізу, оскільки в майбутньому економія ресурсів у споживачів своїх товарів буде пріоритетним напрямом діяльності організації, чинником конкурентної переваги |
| 14 | Прогнозування політики ціноутворення і ринкової інфраструктури | Для збереження цієї переваги необхідно за своїми товарами аналізувати дію законів попиту, пропозиції, конкуренції тощо |
Перераховані внутрішні та зовнішні чинники конкурентної переваги є максимально можливими для будь-якої організації. Значення кожної переваги можна розраховувати кількісно в динаміці. Проте інтегрувати всі переваги в один показник навряд чи можливо. Чим більше організація має конкурентних переваг перед наявними і потенційними конкурентами, тим вища її конкурентоспроможність, ефективність, перспективність.
Під конкурентоспроможністю продукції (послуги), як правило, розуміють сукупність її властивостей, яка відображає міру задоволення конкретної потреби проти репрезентуючої на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників.
Кількісна оцінка визначення конкурентоспроможності туристичної фірми
Визначаючи конкурентоспроможність товару (послуги), виробник продукції повинен обов'язково знати вимоги потенційних покупців і оцінки споживачів. Тому формування конкурентоспроможності продукції починається з визначення істотних споживчих властивостей (потреб покупців), за якими оцінюється принципова можливість реалізувати продукцію на відповідному ринку, де покупці постійно порівнюватимуть її характеристики з товарами конкурентів щодо міри задоволення конкретних потреб і цін реалізації.
Отже, для визначення конкурентоспроможності продукції (послуги) необхідно знати:
· конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованої на ринку послуги (товару);
· можливі розміри і динаміку попиту на послугу (продукцію);
· розрахунковий рівень ринкової ціни послуги (товару);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг туризму» автора Правик Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначальні чинники конкурентоспроможності туристичної фірми“ на сторінці 2. Приємного читання.
